Актуальність теми рахіт у дітей. Роль медичної сестри у профілактиці рахіту у дітей грудного віку

КРАЄВА ДЕРЖАВНА БЮДЖЕТНА УСТАНОВА

СЕРЕДНЬОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ

«АЧИНСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ ТЕХНІКУМ»

Спеціальність 060501 Сестринська справа

ДИПЛОМНА РОБОТА

Особистісні якості медичної сестри та ефективність сестринського процесу

Ачинськ, 2013

Вступ

ГЛАВА 1. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

1.1 Про захворювання

1.1 Історична довідка про захворювання

1.2 Визначення рахіту

1.3 Етіологія та патогенез

1.4 Класифікація рахіту

1.5 Клінічна картина

1.6 Діагностика та диференціальна діагностика

1.7 Профілактика

1.8 Лікування

1.9 Диспансеризація

1.10 Прогноз

2 Статистичні дані щодо захворюваності на рахіт дітей

РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

2.1 Аналіз медичної документації (форма №112) про випадки захворювання на рахіт у ЛПУ міста Ачинська за 2011-2013 роки.

2.2 Аналіз даних про захворюваність на рахіт на педіатричних ділянках залежно від якості профілактичної роботи медичного персоналу

Список використаної літератури

Програми

ВСТУП

Рахіт залишається актуальною та суперечливою проблемою сучасної педіатрії. Незважаючи на століття, що пройшли з моменту відкриття цього захворювання, його поширеність у дітей, як і раніше, висока. За цей тривалий період важкі форми рахіту стали рідкістю, однак легкі та середньоважкі його прояви надзвичайно поширені в дитячій популяції. Рахіт зустрічається у всіх країнах як у північних районах, так і в країнах жаркого клімату. На території Росії діагностують в основному рахіт легкого та середнього ступеня тяжкості. Так, у немовлят м. Санкт-Петербурга приблизно в 10-15%, м. Москві у 30%, м. Красноярська у 54,8% обстежених. За даними статистичного аналізу Мінздоровсоцрозвитку Російської Федерації, показник захворюваності дітей на рахіт у Росії за останні роки перевищує 50%.

Не викликає сумнівів, що дитячий рахіт є не лише педіатричною, а й медико-соціальною проблемою. Не можна підкреслити важливості негативних довгострокових наслідків перенесеного рахіту - як у індивідуальному, і на популяційному рівнях. Наприклад, деформації таза чреваті вимушеною необхідністю розродження шляхом кесаревого розтину в майбутньому, плоскостопість - тривалим больовим синдромом та опосередкованим ушкодженням хребта та суглобів протягом життя. Різноманітна ортодонтична патологія вимагає тривалої, травматичної, дорогої корекції, виражені деформації нижніх кінцівок, грудної клітини, кісток черепа служать істотним косметичним дефектом, що веде до психологічного дискомфорту пацієнта (особливо - підлітка), можуть порушувати роботу внутрішніх органів (що знаходяться у грудній). Доведено, що перенесений у ранньому віці рахіт схиляє у майбутньому до порушення формування пікової кісткової маси, розвитку остеопорозу та інших порушень кісткової мінералізації у старшому віці.

Добре відома і справедлива теза про те, що майбутнє належить профілактичній медицині, що дуже вдало можна продемонструвати на прикладі обговорюваної проблеми. Хвилини, витрачені лікарем на профілактичну бесіду з батьками, ефективно та надійно убережуть малюка від цілого спектру проблем, багато з яких, виникнувши в ранньому віці, перейдуть у доросле життя

У зв'язку з цим своєчасна профілактика, діагностика, лікування рахіту, актуальні для зниження розвитку різних захворювань у підлітків, дорослих та літніх людей.

Метою цього дослідження стало: досліджувати частоту народження рахіту у дітей раннього віку, обґрунтувати роль фельдшера у профілактиці та лікуванні рахіту.

Для досягнення мети було поставлено такі завдання:

Аналіз медичної літератури на тему дослідження.

Вивчити історію розвитку дитини форма №112 на базі МБУЗАГДБ.

Проаналізувати частоту виникнення захворювання та ефективність профілактичних заходів на педіатричних ділянках.

Обґрунтувати роль фельдшера у профілактиці рахіту у дітей.

Об'єкт: діти першого року життя, які страждають на рахіт.

Предмет: ситуація із захворюваністю на рахіт дітей.

Гіпотеза: Правильна та своєчасна профілактика та лікування рахіту допоможуть знизити ризик розвитку та ускладнення захворювання.

Методи досліджень:

Бібліографічний метод

Вивчення медичних джерел.

Аналіз медичної документації.

Анкетний метод.

ГЛАВА 1. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

1.1 Про захворювання

1.1 Історична довідка про захворювання

Захворювання відоме з давніх-давен. Геродот (484-425 р. до н. е.), спостерігаючи вбитих єгипетських солдатів, які за звичаєм з дитинства не закривали голів від сонця, помітив, що їхні черепи були твердими, тоді як у перських солдатів, які завжди носили на голові тюрбани, черепи здавались м'якими. Вже тоді це розцінювалося як вплив сонячного світла на товщину та міцність кісток. Характерні для рахіту зміни кісток згадуються у працях Сорана Ефеського (98-138 р. н. е.), якого називають першим педіатром "вічного міста". Він спостерігав у Римі дітей із деформаціями ніг, хребта та пояснював їх раннім початком ходьби. Згадка про рахіт зустрічається і в працях Галена (131-211 р. н. е.), який у своїх роботах з анатомії дав опис рахітичних змін кісток (включаючи деформацію грудної клітки у дітей).

Повний клінічний та патологоанатомічний опис рахіту дано англійським анатомом та ортопедом F. Glisson у книзі «De rachitide», що вийшла друком у 1650 р.; рахіт тривалий час називався англійською хворобою. На думку F. Glisson основними факторами ризику розвитку рахіту у дітей були спадкова обтяженість та нераціональне харчування матері.

Значне відкриття у розумінні етіології рахіту датується 1918, коли E. Mellanby в досвіді на собаках довів, що трісковий жир діє як антирахітичний засіб завдяки вмісту в ньому особливого вітаміну. Деякий час вважали, що антирахітична активність тріскового жиру залежить від вітаміну А (відомого на той час). Проте, в 1922 р. E. McCollum, пропускаючи струмінь кисню через трісковий жир та інактивуючи вітамін А, виявив, що антирахітична дія жиру і після цього зберігається. При подальших пошуках у неомилюваній частині тріскового жиру було знайдено інший вітамін, що має сильну антирахітичну дію – вітамін D. У 1924 р. A. Hess вперше отримав вітамін D з рослинних олій після їх опромінення ультрафіолетовими променями. Було остаточно встановлено, що харчові продукти мають властивість попереджати і виліковувати рахіт, головним чином, завдяки більшому або меншому вмісту в них вітаміну D.

Роком пізніше К. Гульдчинський відкрив ефективну дію ртутно-кварцевої лампи у лікуванні дітей, хворих на рахіт, назвавши її штучним «гірським сонцем». У 1928 р. А. Windaus присуджено Нобелівську премію за цикл робіт з вивчення властивостей та будови вітаміну D. У 60-80 р. р. ХХ століття H. DeLuca встановив, що вітамін D у нативному стані не активний, активні його метаболіти. Протягом наступних років вважалося, що причиною розвитку рахіту є виключно дефіцит вітаміну D. Проте незабаром з'ясувалося, що його розвитку сприяють і багато інших факторів.

Значний внесок у вчення про рахіт зробили вітчизняні дослідники. У 1847 р. С.Ф. Хотовицький у своїй книзі «Педіатрика» описав клінічну картину та виклав деякі питання патогенезу, профілактики та лікування хвороби, відзначив не лише ураження кісткової системи при рахіті, а й зміни шлунково-кишкового тракту, вегетативні порушення, м'язову гіпотонію. У 1891 р. Н.Ф. Філатов зазначив, що рахіт є загальним захворюванням організму, хоч і маніфестує, головним чином, своєрідною зміною кісток. Дослідженню проблеми рахіту присвячені праці Н.С. Корсакова (1883), А.А. Киселя (1887 р.), М.С. Маслова (1913), а також відомих радянських педіатрів А.Ф. Тура, Є.М. Лепського, К.А. Святкіної, Г.М. Сперанського, Ю.Ф. Домбровський, Є.М. Лук'янової.

З вивченням цієї підступної та поширеної дитячої патології пов'язана діяльність цілої плеяди видатних білоруських лікарів-педіатрів сучасності – професорів В.А. Леонова (монографія «Умовні рефлекси у дітей-рахітиків», 1928), І.М. Усова, А.В. Сукало, доцента З.О. Станкевич (монографія «Рахіт у дітей», 1980 р., у співавторстві з професором І.М. Усовим; навчальний посібник «Рахітоподібні захворювання у дітей», 2010 р., у співавторстві з професором А.В. Сукало).

1.1.2 Визначення рахіту

Рахіт (дитячий, вітамін Д-дефіцитний, класичний, «нутритивний») – це поліетиологічне обмінне захворювання, зумовлене невідповідністю між високою потребою зростаючого організму в солях фосфору, кальцію та інших остеотропних мінеральних речовин, а також багатьох вітамінів, у тому числі вітаміну D, та недостатністю систем, що забезпечують їх транспорт та включення до метаболізму. Рахіт характеризується кістковими порушеннями, викликаними недостатньою мінералізацією остеоїду (міжклітинного матриксу кістки, що формується). У дітей старше 1 року та дорослих подібний стан називають остеомаляцією та остеопорозом.

Сучасна назва захворювання походить від грецького слова ῥάχις (rachis) – хребет, хребет, оскільки поразка хребта є одним із симптомів хвороби.

Згідно МКБ-10, рахіт відноситься не до розділу гіпо-і авітамінозів, а до розділу хвороб ендокринної системи та обміну речовин (Е55.0 – «Рахіт активний»).

1.1.3 Етіологія та патогенез

Розвитку рахіту в дітей віком сприяють такі чинники.

1. Високі темпи зростання дітей у ранньому віці та підвищена потреба у мінеральних компонентах, особливо у недоношених дітей.

Дефіцит кальцію та фосфатів у їжі, пов'язаний з дефектами харчування.

Обмін кальцію та фосфатів має особливе значення в антенатальному періоді життя. Підвищений ризик недостатності кальцію у вагітних і, як наслідок, у плода виникає, якщо жінка не вживає з різних причин молочні продукти (вегетаріанство, алергія на білки молока, лактазна недостатність та ін.), при обмеженні харчування м'яса, риби, яєць (дефіцит білка), при надлишку в їжі клітковини, фосфатів, жиру, прийомі ентеросорбентів. У грудному молоці вміст кальцію коливається від 15 до 40 мг/л та діти перших місяців життя за добу отримують від 180 до 350 мг кальцію. У той самий час необхідна кількість кальцію для дітей перших 6 місяців становить щонайменше 400 мг на добу. Вміст фосфатів у грудному молоці коливається від 5 до 15 мг/л і діти перших місяців життя на добу отримують від 50 до 180 мг фосфатів. Для дітей першого півріччя необхідна кількість фосфатів має становити щонайменше 300 мг. Дефіцит кальцію та фосфатів у раціоні та порушення їх співвідношення можливі при недотриманні принципів раціонального харчування дітей, які перебувають на штучному вигодовуванні.

У патогенезі рахіту має значення дефіцит у харчовому раціоні вітамінів А, С, групи В (особливо В1, В2, В6), фолієвої кислоти, таких мікроелементів, як цинк, мідь, залізо, магній, марганець та ін.

Порушення всмоктування кальцію та фосфатів у кишечнику, підвищене виведення їх із сечею або порушення утилізації в кістки, зумовлені незрілістю транспортних систем у ранньому віці чи захворюваннями кишечника, печінки та нирок. У дітей з низькою масою тіла при народженні розвиток рахіту пов'язаний з дефіцитом фосфатів на тлі посиленого росту і недостатньої кількості цього іону в їжі, причому успішне лікування рахіту забезпечувалося збільшенням фосфатів в їжі і підвищенням їх у крові. Гіпокальціємія, вторинний гіперпаратиреоїдизм, низька тубулярна реабсорбція фосфатів та подальша гіпофосфатемія розвиваються при синдромі мальабсорбції.

Зниження рівня кальцію та фосфатів у крові та порушення мінералізації кістки при тривалому алкалозі, дисбалансі цинку, магнію, стронцію, алюмінію, обумовлених різними причинами.

Порушення фізіологічного співвідношення остеотропних гормонів - паратгормону та тиреокальцитоніну, пов'язаного зі зниженням продукції паратгормону (частіше спадково обумовлений гіпопаратиреоз).

Екзо- або ендогенний дефіцит вітаміну D, а також нижчий рівень метаболіту вітаміну D як модулятора обміну фосфатів і кальцію у весняні місяці року. Вітамін D надходить в організм дитини у вигляді двох сполук: ергокальциферолу (вітаміну D2) з їжі та холекальциферолу (вітаміну D3), що утворюється у шкірі під впливом ультрафіолетових променів. Відомо, що діти, що рідко бувають на повітрі, недостатньо забезпечені вітаміном D. Основною формою вітаміну D, що циркулює в крові, є його проміжний продукт обміну - 25-оксихолекальциферол (25-ОН D3), який утворюється в печінці. Потім цей метаболіт у проксимальних канальцях нирок під дією гідроксилаз трансформується в кінцеві продукти, основними з яких є 1,25- та 24,25-діоксихолекальциферол. Обидва метаболіти - 1,25-(ОН)2 D3 та 24,25-(ОН)2 D3 активують процеси диференціювання та проліферації хондроцитів та остеобластів, а також вироблення остеокальцину, головного неколагенового білка кістки. Він синтезується остеобластами та вважається чутливим індикатором кісткоутворення. Саме 1,25-(ОН)2 D3 разом з паратгормоном та тиреокальцитоніном забезпечують фосфорно-кальцієвий гомеостаз, процеси мінералізації та зростання кісток. І очевидно, що не стільки екзогенний дефіцит, скільки вроджені та набуті порушення функції кишечника (всмоктування), печінки та нирок (метаболізм) роблять вагомий внесок у розвиток ендогенного гіповітамінозу D. У ранньому постнатальному періоді у дітей має місце незрілість ферментативних систем, що здійснюють метаболізм вітаміну D та реалізацію тканинних ефектів його метаболітів. 24,25-(ОН)2 D3 зазвичай активний в умовах нормокальціємії, забезпечуючи нормальний остеогенез, а також детоксикацію – надлишку вітаміну.

Роль метаболітів вітаміну D не обмежується тільки регуляцією рівня кальцію в організмі, оскільки їх рецептори виявлені не тільки в тонкій кишці та кістках, а й у нирках, підшлунковій залозі, скелетних м'язах, гладких м'язах судин, клітинах кісткового мозку, а також у лімфоцитах. , макрофаги. Відома імунорегуляторна функція вітаміну D.

Можливість розвитку екзогенного гіповітамінозу D малоймовірна, тому що потреба людини в цьому вітаміні (і дорослої, і дитини) становить лише 200 МО на добу. У той же час його розвиток можливий за відсутності інсоляції (інваліди, асоціальні сім'ї), хронічних захворюваннях нирок, при використанні протисудомних препаратів, нечутливості рецепторів органів мішеней до метаболітів вітаміну D. До зменшення вмісту 25-(ОН)D3 може вести гепатоцелюлярна дисфункція також порушення всмоктування вітаміну D при різних уроджених чи набутих захворюваннях кишечника.

Клінічну картину так званого класичного рахіту не можна однозначно вважати проявом екзогенного гіповітамінозу D. Рахіт і гіповітаміноз D - неоднозначні поняття, а розвиток кісткових ознак рахіту у дітей раннього віку обумовлено швидкими темпами зростання, високою швидкістю моделювання скелета і дефіцитом у зростаючому організмі фосфатов шляхів їх транспорту, метаболізму та утилізації (гетерохронія дозрівання). Тому невипадково нині рахіт нерідко відносять до прикордонних станів в дітей віком раннього віку.

Не менш важливою проблемою у педіатрії є розвиток остеопенії. Ознаки остеопенії найчастіше зустрічаються у недоношених та дітей, що народилися у жінок, які мали гестоз. Причиною остеопенії стало зниження кальцію і фосфору в грудному молоці, коли їх вміст був у більшості жінок у 2-2,5 рази нижчий за оптимальний рівень, а також зниження рівня білка в грудному молоці.

Знижене рухове та опорне навантаження та вторинні у зв'язку з цим порушення обміну кальцію, обмежена природна інсоляція у неврологічних хворих з вродженим вивихом стегна, інтернованими дітьми.

У підлітковому віці, коли відбувається чергове прискорення зростання, може виникнути дефіцит мінеральних компонентів, насамперед кальцію, та розвинутися рахіт. Цей стан проявляється карпопедальним спазмом, болями у ногах, слабкістю, деформаціями нижніх кінцівок. У 30% підлітків виявляють характерні для рахіту рентгенологічні зміни у метафізарних зонах. Найчастіше подібні випадки трапляються в африканських країнах, де дефіцит кальцію в їжі є основною причиною розвитку рахіту. У вихідців із південних регіонів, що у країнах Європи, аліментарні порушення доповнюються дефіцитом вітаміну D.

1.1.4 Класифікація рахіту

До нашого часу у педіатричній практиці продовжує застосовуватися класифікація рахіту, запропонована 1947 р. на VI Всесоюзному з'їзді дитячих лікарів С.О. Дулицьким (див. Таб. 1).

Таблиця 1

Класифікація рахіту

1.5 Клінічна картина

Початковий період

Перші ознаки захворювання виникають зазвичай на 2 – 3-му місяці життя. Змінюється поведінка дитини: з'являються занепокоєння, підвищена збудливість, полохливість, здригання при зовнішніх подразниках (гучному звуку, раптовому спалаху світла), відзначається поверхневий («тривожний») сон. З'являється стійкий червоний дермографізм і підвищена пітливість (характерний липкий піт із кислим запахом), яка особливо виражена під час годування та під час сну. Найбільш інтенсивно потіє волосиста частина голови. При цьому кисла реакція поту викликає подразнення і свербіж шкіри, дитина посилено третя потилицею про подушку, що призводить до облисіння потилиці. Можлива втрата раніше набутих навичок, важко утворюються нові умовно-рефлекторні зв'язки. Відзначається невелика податливість швів і країв великого джерельця, намічаються потовщення на ребрах у місцях реберно-хрящових зчленувань ("рахітичні чотки"), м'язова гіпотонія, з'являються запори.

На рентгенограмі кісток зап'ястя виявляють незначне розрідження кісток тканини. При біохімічному дослідженні крові визначається нормальний (або навіть трохи підвищений) вміст кальцію в крові, знижений рівень фосфору, активність лужної фосфатази може бути підвищена. В аналізі сечі виявляють гіперфосфатурію, збільшення кількості аміаку та амінокислот.

Тривалість початкового періоду становить при гострому перебігу рахіту 2-6 тижнів, при підгострому - може затягуватися до 2-3-х місяців. За відсутності лікування або у разі його неадекватності настає період розпалу захворювання.

Період розпалу рахіту

Період розпалу захворювання припадає на кінець першого півріччя життя дитини та характеризується більш вираженими порушеннями нервової системи та опорно-рухового апарату. Патогномонічна для початкового періоду нервова збудливість змінюється синдромом пригнічення. Дитина стає млявою, малорухливою, чітко відстає в психомоторному та фізичному розвитку. Зберігається пітливість. Через прогресуючі електролітні розлади наростають характерні симптоми рахіту - гіпотонія м'язів і розбовтаність суглобово-зв'язувального апарату. У положенні на спині малюк здатний підняти ноги до голови, певним чином розташувати їх (симптом «складеного ножа»). Гіпотонія м'язів передньої черевної стінки проявляється у вигляді великого живота («жабенячий живіт»), спостерігається розбіжність прямих м'язів живота та високе стояння куполів діафрагми. Через зниження м'язового тонусу затримується становлення рухових і статичних навичок дитини. Діти пізніше починають тримати голову, сидіти, підводитися, ходити. Виявляються болі в кістках при пасивних, активних рухах та пальпації. Для періоду розпалу характерні виражені зміни кісток скелета (див. табл. 2), які можна умовно розділити на:

· симптоми остеомаляції (розм'якшення, збіднення кістки кальцієм);

· симптоми остеоїдної гіперплазії – лобові та тім'яні пагорби, реберні «чітки», надвиросткові потовщення гомілок, «браслетки» на зап'ястях, «нитки перлів» на пальцях рук;

· симптоми гіпоплазії кісткової тканини – затримка росту («коротконогость») через відставання росту трубчастих кісток у довжину, пізнє прорізування молочних та постійних зубів, пізнє закриття тім'ячків, плоский таз.

На рентгенограмах довгих трубчастих кісток видно бокаловидні розширення метафізів, розмитість і нечіткість зон попереднього звапніння.

Лабораторні зміни у період розпалу: чітко виражена гіпофосфатемія, помірна гіпокальціємія, підвищена активність лужної фосфатази.

Період реконвалесценції

Характеризується зникненням ознак активного рахіту: ліквідацією неврологічних та вегетативних розладів (відновлення сну, зниження пітливості, поліпшення або нормалізація статичних функцій, формування нових умовних рефлексів), зменшенням м'язової гіпотонії, покращенням самопочуття та загального стану дитини. Виразність кісткових деформацій поступово зменшується. На рентгенограмах - патогномонічні для цього періоду зміни у вигляді нерівномірного ущільнення зон росту, остеосклерозу (поряд з остеопорозом, що зберігається). Лабораторно: рівень фосфору в крові досягає норми або дещо перевищує її, невелика гіпокальціємія може зберігатися (іноді навіть збільшуватися), кислотно-основний стан зміщується у бік алкалозу, активність лужної фосфатази зазвичай не відхилена. Нормалізація біохімічних показників знаменує перехід хвороби період залишкових явищ.

Період залишкових явищ

Його діагностують зазвичай у віці 2-3-х років, коли у дитини вже немає клінічних проявів активного рахіту, а біохімічні показники відповідають нормі, проте є чітко виражені ознаки раніше перенесеного захворювання. Можливе тривале збереження оборотних змін – гіпотонії м'язів, розбовтаності суглобів та зв'язок. Деформації трубчастих кісток з часом зникають (може залишатися зміна осі нижніх кінцівок, рахітична плоскостопість). Деформації плоских кісток зменшуються, але часто зберігаються протягом наступного життя (лобові та тім'яні пагорби, сплощення потилиці, порушення прикусу, деформації грудної клітки, кісток тазу та ін.).

Таблиця 2

Ураження кісток скелета при рахіті

Таблиця 3

Клінічні прояви рахіту відповідно до ступенів тяжкості.

Для гострого перебігу рахіту характерні бурхливий розвиток всіх симптомів, виражені неврологічними розладами, переважання процесів остеомаляції (краніотабес, розм'якшення країв тім'ячко, швів та ін.).

Подострому течії властиві помірно виражені чи малопомітні неврологічні порушення, незначні зміни біохімічного складу крові, переважання процесів остеоїдної гіперплазії. Існування рецидивуючого течії рахіту (виділеного у класифікації С.О. Дулицького) нині ставлять під сумнів.

Залежно від причин розвитку рахітичного процесу виділяють 3 форми захворювання: кальційдефіцитний, фосфатдефіцитний, вітамін D-дефіцитний рахіт. Причинами дефіциту кальцію та розвитку кальційдефіцитного стану є нестача кальцію в їжі, особливо при тривалому годуванні дітей грудним молоком, порушенні всмоктування кальцію при синдромі мальабсорбції. Дефіцит кальцію сприяє вегетаріанство. На початку розвитку кальційдефіцитного рахіту зменшується рівень кальцію в сироватці, потім після відповіді паратгормону рівень кальцію нормалізується та знижується рівень фосфатів через підвищене їх виведення із сечею (різні біохімічні стадії одного процесу). Рівень лужної фосфатази при цьому підвищений, вміст 25(ОН)2 D нормальний. При вираженій гіпокальціємії одночасно з кістковими проявами можуть бути спазми м'язів, зниження чутливості, парестезії, тетанія, гіперрефлексія, ларингоспазм, подовжений β-7-інтервал на ЕКГ.

Фосфатдефіцитний рахітрозвивається внаслідок недостатнього надходження фосфатів, частіше як головна причина остеопенії у недоношених, при підвищеній потребі у фосфатах при швидкому зростанні та порушенні всмоктування в кишечнику. Рахіт, пов'язаний з нестачею фосфатів, можливий при нирковій тубулярній недостатності внаслідок або незрілості ниркових канальців і підвищених втрат фосфатів із сечею, або порушенні реабсорбції фосфатів при гіперпаратиреоїдизмі на тлі гіпокальціємії, яка швидко компенсується вимиванням кальцію з кістки. Гіпофосфатемія розвивається при метаболічному ацидозі, гострій нирковій недостатності, онкогенній остеомаляції, тривалому застосуванні глюкокортикоїдів та ін. фосфатоніни.

Найбільш характерною ознакою фосфатдефіцитного рахіту є зниження рівня фосфатів у крові, нормальний рівень кальцію, підвищення активності лужної фосфатази, незмінений рівень метаболітів вітаміну D. Саме дефіцит фосфатів, а не кальцію і не вітаміну D корелює зі ступенем рахітичних кісткових змін та ступенем рентгенів.

Екзо- або ендогенний дефіцит вітаміну D, як модулятора обміну фосфатів і кальцію, також призводить до рахіту, проте це можливо лише у дітей із недостатньою сонячною експозицією (асоціальні сім'ї, інтерновані діти та ін.), а також у випадках порушень метаболізму вітаміну D. Профілактична доза вітаміну D 400 МО на добу.

1.1.6 Діагностика та диференціальна діагностика

Діагноз ставлять на підставі клінічної картини та підтверджують біохімічним аналізом крові (визначення концентрації фосфору, кальцію та активності лужної фосфатази). Динаміка та співвідношення цих показників дозволяють уточнити період захворювання. Концентрація фосфору при рахіті може знижуватися до 0,65 ммоль/л (норма в дітей віком до 1 року 1,3 - 2,3 ммоль/л), концентрація кальцію становить 2 - 2,3 ммоль/л (норма 2,5 - 2 7 ммоль/л). Активність лужної фосфатази збільшується. Рівень 25(OH)D у крові є єдиним та надійним показником забезпеченості дитячого організмувітаміном D. Дефіцит вітаміну D знаходиться нижче за рівень 20 нг/мл у сироватці крові; недостатність вітаміну D знаходиться в межах – 21-29 нг/мл; нормальна концентрація вітаміну D у сироватці крові у дітей та дорослих має перевищувати показники >30 нг/мл. Для рахіту характерні зміни на рентгенограмах кісток: у метафізарній дозі збільшується мета між епіфізом та діафізом; епіфіз набуває блюдцеподібної форми, ядра окостеніння виявляються невиразно, зони попереднього звапніння розмиті і нечіткі, остеопороз. У період реконваленстенції зони звапніння нерівні, бахромчасті за рахунок нерівномірного ущільнення. Порушення у зонах зростання характерні дефіциту фосфору і кальцію. При гіповітаміноз D виявляють остеопороз.

Диференціальну діагностику рахіту проводять із захворюваннями, що фенотипно копіюють важкі форми рахіту. До них відносяться вітамін D-резистентні форми – вітамін D-залежний рахіт I та II типу, вітамін D-резистентний рахіт (фосфат – діабет), хвороба Фанконі – Дебре де Тоні, нирковий тубулярний ацидоз. Для диференціальної діагностики з вітаміном D-резистентними формами рахіту необхідне визначення креатиніну в крові та сечі, а також парціальних функцій проксимальних та дистальних канальців. У деяких випадках необхідно диференціювати рахіт з перинатальним ушкодженням із ЦНС. Крім того, необхідно виключити вторинний рахіт, що розвивається при тривалому застосуванні лікарських засобів, наприклад, глюкокортикоїдів (антагоністи вітаміну D за впливом на транспорт кальцію), гепарину (запобігає відкладенню фосфорно-кальцієвих солей у кістках), фуросеміду, фосфатів, магнію та антациду. алюміній (викликає гіпокальціємію), та ін.

1.1.7 Профілактика

Поділяють на антенатальну та постнатальну (неспецифічну та специфічну).

Антенатальна профілактика

Неспецифічна профілактика рахіту проводиться протягом усього вагітності і полягає у дотриманні раціонального харчування, дотриманні режиму дня, достатньому перебування на свіжому повітрі (не менше 2-4 годин). Харчування вагітної жінки має бути різноманітним та включати продукти багаті на кальцій. У щоденному раціоні вагітної повинно бути не менше 170 г м'яса, 70 г риби, 50 г сиру, 15 г сиру, 0,5 л молока або кисломолочних продуктів. Продукти повинні містити достатню кількість вітамінів та мікроелементів.

Специфічну профілактику проводять усім вагітним, особливо у третьому триместрі вагітності введенням полівітамінних препаратів, що містять 400-500 МО вітаміну D. Вагітним з групи ризику (нефропатія, цукровий діабет, гіпертонічна хвороба, захворювання нирок) необхідно з 32-го тижня вагітності додатково призначати холекальциферол) у дозі до 1000 МО протягом 8 тижнів незалежно від пори року.

Постнатальна профілактика

Неспецифічна постнатальна профілактика починається з перших днів життя дитини організацією раціонального харчування (грудне молоко). Щодня лактуюча жінки повинні отримувати м'яса 170г, риби 70г, сиру 50г, сиру 15г, молока або кисломолочних продуктів 0,6 л, овочів та фруктів 800г. У разі переведення немовляти на штучне вигодовування необхідно використовувати тільки адаптовані молочні суміші, що містять вітамін D та лактозу, яка посилює всмоктування кальцію, ергокальцієферолу в кишечнику.

При введенні прикормів необхідно своєчасно вводити в раціон харчування плодово-ягідні та овочеві соки та пюре. Рекомендується використовувати в харчуванні овочі з високим вмістом кальцію та фосфору: морква, капусту білокачанну та червонокачанну, гарбуз, кабачок, корінь та зелень петрушки, шпинат, кріп. При введенні зернового прикорму рекомендують використовувати темні каші: гречану, вівсяну, в подальшому змішані каші, а також веллінги промислового виробництва, тому що вони збагачені вітамінами і мінералами, у тому числі і вітаміном D. Рекомендуються немовлятам, які знаходяться на природному вигодовуванні вводити адаптовані кисломолочні продукти, що підсилюють травлення та засвоєння харчових речовин.

До профілактичних заходів належать прогулянки на свіжому повітрі (обличчя дитини має бути відкритим), щоденний масаж, гімнастика, загартовування.

Специфічна постнатальна профілактика рахіту полягає у призначенні немовлятам вітаміну D. Доношеним, здоровим новонародженим немовлятам рекомендують призначати вітамін D з 4-5 тижневого віку незалежно від виду вигодовування у дозі 400-500 МО на добу. Проводиться в осінньо-зимово-весняний період на першому та другому роках життя.

Немовлятам із групи ризику з розвитку рахіту (недоношеним, з двійнят, із затримкою внутрішньоутробного розвитку) призначають з 4 тижневого віку в дозі 1000 МО на один місяць, надалі переходять на дозу 500 МО. При 1 ступеня недоношеності вітамін D призначається по 400-1000 МО щодня протягом двох років, крім літо. При недоношеності 2 ступеня вітамін D рекомендується у дозі 1000-2000 МО щодня протягом року, крім літо. На другому році життя доза вітаміну D знижується до 400-1000 МО. Необхідно регулярно раз на тиждень у перші місяці життя, потім один раз на місяць проводити пробу по Сулковичу (якісна реакція визначення вмісту кальцію в сечі), щоб уникнути передозування вітаміну D.

Для харчування недоношених немовлят, які перебувають на штучному вигодовуванні, використовую адаптовані молочні суміші, вміст кальцію і фосфору в яких знаходиться в оптимальному співвідношенні 2-1,5:2,0. Недоношені немовлята, які отримують грудне молоко повинні додатково отримувати фортифікатори грудного молока, або мінерали з розрахунку 60 мг/кг кальцію і 30 мг/кг фосфору.

Протипоказаннями до призначення профілактичної дози вітаміну D можуть бути ідіопатична кальціурія (хвороба Вільямса-Бурне), гіпофосфатазія, мікроцефалія, краніостеноз.

Малі розміри або ранні закриття великого джерельця не є протипоказанням для проведення специфічної постнатальної профілактики рахіту за умови збереження вікових темпів приросту кола голови.

1.1.8 Лікування

Складається з немедикаментозного та медикаментозного розділів терапії.

До немедикаментозного відносяться:

раціональне харчування;

масаж, лікувальна фізкультура;

бальнеотерапія.

До медикаментозного:

лікування вітаміном D;

корекція порушень обміну кальцію та фосфору, гіперпаратиреозу;

терапії спрямованої на покращення всмоктування кальцію в кишечнику та покращення мінералізації кісткової тканини.

Режим При організації режиму дня немовлят та дітей раннього віку необхідно передбачити прогулянки на свіжому повітрі не менше 2-3 годин на день. Дотримання періодів неспання та сну протягом дня, організацію глибокого сну у нічний час.

Раціональне харчування. У немовлят хворих на рахіт оптимальним є природне вигодовування, оскільки грудне молоко містить кальцій і фосфор у оптимальному співвідношенні для всмоктування в кишечнику. Якщо немовля знаходиться на змішаному або штучному вигодовуванні, то альтернативою грудному молоку є адаптовані молочні суміші, до складу яких входить вітаміну D у профілактичній дозі (400 МО на 1 л) комплекс інших вітамінів та мікроелементів. Важливо своєчасне введення в раціон фруктових та овочевих соків, пюре. Як перший прикорм наполегливо рекомендують овочеве пюре з овочів з високим вмістом кальцію і фосфору, яке вводиться з 4-5 місяців. Другий прикорм 5-6 міс. - каша на овочевому відварі або з додаванням овочів та фруктів, з 6-6,5 міс. - м'ясний фарш.

Масаж та лікувальна фізкультура

Через 2 тижні після початку медикаментозної терапії комплексне лікування включають ЛФК і масаж протягом 1,5-2 міс. Масаж посилює кровообіг у м'язах, сприяє відновленню м'язового тонусу. ЛФК посилює моторну активність та механічну дію на кістки, що попереджає розвиток порушення постави та плоскостопості.

Бальнеотерапія

Застосовують лікувальні ванни, що призначають після закінчення медикаментозного лікування.

Ванни, що мають седативну дію, призначають легкозбудливим дітям (використовують 1 чайну ложку рідкого хвойного концентрату або 1 столову ложку сухого на 10 л води, температурою 45 ° С) щодня. Курс із 10-15 процедур тривалістю по 8-10 хвилин.

Млявим, малорухливим дітям з м'язовою гіпотонією рекомендують солоні ванни (беруть 2 столові ложки морської чи кухонної солі на 10 л води, курс із 8-10 процедур по 3-5 хв). Після ванни дитини обполіскують теплою прісною водою. Відзначають покращення обмінних процесів, підвищення споживання кисню та виділення вуглекислого газу.

Курси бальнеотерапії проводять 2-3 десь у рік.

Медикаментозна терапія

Лікування вітаміном D

Для лікування використовують препарати вітаміну D у вигляді водного та олійного розчину. Доцільно використовувати водний розчин (швидше починає діяти, триваліший ефект. Призначають водний розчин вітаміну D3 (в одній краплі 500 МО) або масляні розчини вітаміну D3 (в одній краплі 500 МО) та вітаміну D2 (в одній краплі 625, 1250 МО) у дозі 2000-5000 МО курсами 30-45 днів.

Доцільно, для добору дози вітаміну D дослідження сироватки крові на кальційдіол (25-ОН-D3) у сироватці крові. Зниження рівня 25-(ОН)-D3 до 10 нг/мл свідчить про дефіцит вітаміну D, а вміст нижче 5 нг/мл про авітаміноз.

На час лихоманки при гострих захворюваннях у хворих на рахіт (ГРВІ, пневмонії, кишкової інфекції, отит та інших) прийом вітаміну D слід припинити на 2-3 дні. Після нормалізації температури продовжити лікування.

Після закінчення лікування призначають прийом вітаміну D3 у профілактичній дозі 400-500 МО з жовтня до квітня протягом 2-2,5 років.

Корекція фосфорно-кальцієвого обміну, вторинного гіперпаратиреозу Вітаміну D призначають у поєднанні з вітамінами групи В (В1, В2, В6), С, А, Е. Особливо важлива комбінація з вітамінами В2 та С, тому що при їх дефіциті ефекту від лікування вітаміном D може не бути.

З метою зниження вироблення паратгорморну в паращитовидних залозах та зменшення вираженості вегетативних симптомів до комплексу медикаментозного лікування при ІІ та ІІІ ступенях рахіту включають препарати калію та магнію (панангін, аспаркам) з розрахунку 10 мг/кг маси тіла на добу протягом 3-4 нед.

Для усунення м'язової гіпотонії та покращення метаболічних процесів призначають карнітин гідрохлорид (елькар 20% розчин) по 2-3 краплі 1 раз на день протягом 1-3 міс. Недоношеним немовлятам та доношеним, які перебувають на природному вигодовуванні протягом 2-3 тижнів, рекомендують прийом препаратів кальцію, доза яких залежить від віку, тяжкості кісткових порушень. Для корекції обміну фосфору використовують глицерофосфат кальцію протягом 3-4 тижнів.

Покращує всмоктування солей кальцію та фосфору в кишечнику цитратна суміш (кислота лимонна 2,1 г; натрію цитрат 3,5 г; вода дистильована 100 мл) протягом 10-12 днів по 1 ч. л. 3 рази на день. Лимонна кислота сприяє підтримці кислої реакції в кишечнику, утворює розчинний та легкозасвоюваний комплекс цитрату кальцію.

Для своєчасного виявлення гіперкальціємії, при застосуванні підвищених доз вітаміну D проводять пробу по Сулковичу (якісна реакція, що визначає виділення кальцію із сечею) 1 раз на тиждень, оцінюють вміст кальцію у плазмі крові – 1 раз на місяць.

Показання для госпіталізації

Госпіталізації підлягають:

діти, які мають активний рахіт ІІ-ІІІ ступеня тяжкості, що поєднується з несприятливими фоновими станами (недоношеність, соматичні захворювання на стадії декомпенсації);

діти старше року з активним рахітом при неефективності стандартних лікувальних заходів для проведення поглибленого обстеження.

1.1.9 Диспансеризація

Діти, що перенесли рахіт І ступеня, спостерігаються лікарем загальної лікарської практики (сімейним лікарем) до 2 років, а перенесли рахіт ІІ – ІІІ ступеня – протягом 3 років. Огляди проводять 1 раз на 3 місяці.

За показаннями лікар загальної практики (сімейний лікар) може призначити біохімічне дослідження крові (визначення вмісту кальцію загального та іонізованого, фосфору та лужної фосфатази), денситометрію або рентгенографію кісток, проконсультувати дитину у ортопеда, хірурга.

Специфічна профілактика проводиться протягом 2-го року життя в осінньо-зимовий-весняний періоди, а на 3 році життя лише взимку.

Рахіт не є протипоказанням щодо профілактичних щеплень. Після закінчення лікування вітаміном D дитина може бути вакцинована.

1.1.10 Прогноз

Прогноз для життя та здоров'я сприятливий при неважких формах рахіту (початковий період, І ступінь тяжкості), за умови своєчасної діагностики та розпочатого лікування.

Прогноз щодо сприятливий при тяжкому рахіті ІІ-ІІІ ступеня та рецидивуючій течії. У таких дітей може в наступні роки розвинутись плоскостопість, звуження тазового кільця, сплощення та деформація тазових кісток, зубний карієс, короткозорість.

Немовлята, які страждають на рахіт, схильні до частих респіраторних захворювань, пневмоній, а запальний процес у них, як правило, має затяжну і більш важку течію.

1.2 Статистичні дані щодо захворюваності на рахіт дітей

Рахіт поширений над усіма країнами світу. У країнах Африки трапляються з таким захворюванням дуже рідко. Він практично невідомий у Китаї, Японії. У країнах, де розвинена риболовля, також рахіт зустрічається вкрай рідко (пов'язано з вмістом в їжі риб'ячого жиру). Це такі країни, як Гренландія, Данія, Норвегія, Ісландія. Достаток сонячного світла також створює умови поширення рахіту. Тому це захворювання невідоме для Туреччини та Греції. Також статистика показує, що рівень захворюваності на рахіт у сільській місцевості набагато нижчий, ніж у містах.

Особливо часто рахіт зустрічається у північних народів, які живуть в умовах нестачі сонячного світла. За даними В. Ослера (1928), рахіт на початку 20-го століття зустрічався приблизно у 50-80% дітей в Австрії та Англії. У Болгарії, де багато сонячних днів на рік, поширеність рахіту серед дітей до року близько 20%. До 70% дітей у Росії у роки також мали рахіт. За даними А.І. Ривкіна (1985), рахіт в дітей віком першого року життя зустрічається до 56,5%, на думку СВ. Мальцева (1987), його поширеність сягає 80%.

На території Росії діагностують в основному рахіт легкого та середнього ступеня тяжкості. Так, у немовлят м. Санкт-Петербурга приблизно в 10-15%, м. Москві у 30%, м. Красноярська у 54,8% обстежених. За даними статистичного аналізу Мінздоровсоцрозвитку Російської Федерації, показник захворюваності дітей на рахіт у Росії за останні роки перевищує 50%.

За даними статистичного аналізу МОЗсоцрозвитку показник захворюваності дітей рахітом за 2012, 2013, 2014 роки в місті Ачинську становить 33%.

РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

2.1 Аналіз медичної документації (форма №112) про випадки захворювання на рахіт у ЛПУ міста Ачинська за 2011-2013 роки

Набір історій розвитку дитини проводився на базі дитячої міської лікарні Ачинська. В даний час дослідження було включено 300 історій розвитку дитини (форма №112) у віці від народження до року за 2011, 2012, 2013 роки (по 100 історій розвитку дитини за кожен рік). Ми виявили пацієнтів, в анамнезі яких була наявність симптомів рахіту, та порівняли їх із кількістю здорових дітей. Зазначені симптоми ставилися до прояву рахіту, у разі якщо вони були у дитини від народження, з'явилися до віку 2 - 4 місяців і натомість активного зростання і передували чи поєднувалися з характерними кістковими змінами. Додатковим критерієм, що дозволило відносити симптоми вегетативної дисфункції до проявів рахіту у немовлят, стало зменшення їхньої виразності або зникнення при додатковому призначенні дитині вітаміну D.

Частота виникнення захворювання за 2011-2013 р. показана у таблиці 4.

Таблиця 4

Поширеність захворювання

З наведених даних ми бачимо, що частота захворювання за 2012, 2013 та 2014 роки приблизно однакова і становить 42%. З 300 проаналізованих історій розвитку дитини із симптомами рахіту за три роки було виявлено 127 дітей.

Надалі дослідженні ми використали історії розвитку дитини з проявами захворювання. Проаналізувавши їх, виявили клінічні симптоми захворювання. Найбільш поширені з них були: зміни з боку поведінки дитини (занепокоєння, підвищена збудливість, "тривожний" сон), підвищена пітливість з кислим запахом, облисіння потилиці, затримка в психомоторному та фізичному розвитку дитини, м'язова гіпотонія, реберні "чітки", "браслетки" на зап'ястях, "нитки перлів" на пальцях рук.

У таблиці 5 представлено частоту клінічних симптомів у дітей.

Таблиця 5

Частота клінічних симптомів рахіту у дітей

Ми вивели середню кількість симптомів прояву захворювання по кожній системі. З малюнка 1 видно, що у хворих дітей переважають симтоми ураження м'язової та кісткової систем.

Малюнок 1

Частота клінічних симптомів у дітей

Дітей, з проявами рахіту, ми розподілили в залежності від стадії та ступеня тяжкості захворювання. З малюнка 2 видно, що початкові прояви були зареєстровані у 50 дітей, період розпалу у 65, реконвалентенції у 12 дітей.

Легкий ступінь тяжкості був зафіксований у 50 дітей, середній у 55, важкий у дітей 10 дітей.

Гостра течія у 55, підгостра у 60 дітей.

Малюнок 2

Розподіл дітей залежно від стадії та ступеня тяжкості захворювання

Також ми виявили, що початкові прояви зустрічалися у віці 2 - 3 місяців, період розпалу у віці 6 місяців, а реконваленстенції у віці 1 року. Дані представлені у таблиці 6.

Таблиця 6

Розподіл дітей залежно від віку та стадії захворювання

2.2 Аналіз даних про захворюваність на рахіт на педіатричних ділянках залежно від якості профілактичної роботи медичного персоналу

Анкетування проводилося у 100 осіб, по 50 жінок із кожної ділянки. Проаналізувавши перші два питання: «До якої терапевтичної ділянки ви ставитеся?», «Чи казав вам лікар, що ваша дитина хворіє на рахіт?», ми з'ясували, що на ділянці №1 15 дітей хворіють на рахіт, а на ділянці №5 хворіють 30 дітей . На малюнку 3 видно, що у ділянці №5 захворюваність рахітом вдвічі більше, ніж дільниці №1.

Малюнок 3

Дані про захворюваність на рахіт

Подальші питання задавалися з метою визначення порушення принципів профілактики захворювання в антенатальному та постнатальному періоді. Для аналізу підходили анкети, де на запитання: "Чи говорив вам лікар, що у вашої дитини рахіт?" були надані відповіді "так". Це 15 дітей з дільниці №1 та 30 дітей з дільниці №5.

Завдяки пішим прогулянкам всі системи організму правильно функціонуватимуть, тканини отримуватимуть необхідний кисень, а майбутня мамазможе підтримувати фігуру в гарній та гарній формі. Прогулянки спрямовані на зміцнення м'язів, посилення кровопостачання кісткових тканин, завдяки чому обмін кальцію покращується, і він не вимивається з кісток. Ходьба пішки дозволяє забути про анемію, оскільки при активному кровообігу тканини в достатньому обсязі насичуються киснем. Корисні прогулянки і для кишечника, робота якого налагоджується, і жінки перестають страждати від запорів, які часто виникають під час вагітності. Крім благотворного фізіологічного впливу, прогулянки покращують і емоційний стан, піднімаючи настрій та викликаючи позитивні емоції. На третє запитання: "Чи перебували ви на свіжому повітрі 1,5 - 2 години щодня під час вагітності?" позитивно відповіли 10 осіб з дільниці №1 та 20 осіб з дільниці №5. Відповідно 5 осіб з першої ділянки та 10 осіб з п'ятої ділянки не перебували на прогулянці щодня під час вагітності. Це показано малюнку 4.

Малюнок 4

Прогулянки на свіжому повітрі

На запитання №4 "Вживали і ви під час вагітності в їжу такі продукти як: м'ясо, рибу, сир, сир, молоко?" негативно відповіли на ділянці №1 із 15 осіб 3, на ділянці №5 із 30 осіб 7. Це видно на малюнку 5.

Малюнок 5

Принципи правильного харчуванняпід час вагітності

Раціональне харчування - одна з основних умов сприятливого перебігу та результату вагітності та нормального розвитку плода. Організм вагітної вимагає більшої, ніж зазвичай, кількості поживних речовин, необхідних не тільки самої матері, а й дитині, що росте. Надлишок поживних речовин призводить до зміни обміну речовин та функцій залоз внутрішньої секреції плода, що порушує гармонійний розвиток усіх органів систем його організму. У результаті народжується велике немовля з надмірною масою тіла, "пухкою" мускулатурою та недостатнім розвитком окремих органів. З іншого боку, недостатнє та неповноцінне харчування жінок під час вагітності, особливо дефіцит у раціоні будь-яких незамінних речовин – амінокислот, вітамінів, поліненасичених жирних кислот, мінеральних речовин – також негативно позначається на організмі жінки та плоду, що веде до порушення обмінних процесів. Це може сприяти викидням, порушення внутрішньоутробного розвитку плода, народження дитини з дуже малою масою тіла, розвитку схильності дітей до захворювань, відставання у розвитку, аномаліях та потворності тощо.

На запитання №5: "Ви приймали вітаміни для вагітних протягом усієї вагітності?" ми отримали такі відповіді: на ділянці №1 не приймали вітаміни для вагітних 6 осіб, а на ділянці №5 11 осіб, протягом не всієї вагітності на ділянці №1 4 особи, на ділянці №5 10. Дані наведені на малюнку 6.

Малюнок 6

Прийом вітамінів під час вагітності

Загальновідомо, що під час вагітності потреба організму у вітамінах різко збільшується, що пов'язано зі зростанням та розвитком плода. Нестача вітамінів при вагітності, особливо на ранніх термінах, може негативно позначитися на перебігу вагітності та здоров'я майбутньої дитини.

Виходячи з 6 питання: "Який вік вашої дитини?" ми виявили, що переважає вік від 3 до 6 місяців. Це зазначено у таблиці 7.

Таблиця 7

Вік дитини

На 7 питання: "Чим харчується ваша дитина?" ми виявили, що на штучному вигодовуванні перебуває 6 дітей з дільниці №1 та 10 дітей з дільниці №5. Це видно з рисунку 7.

Малюнок 7

Види вигодовування дітей

Найкращим та незамінним для дитини перших двох років життя є грудне молоко.

Якщо дитина перебуває на природному вигодовуванні, то необхідно приділити увагу живленню мами, що годує. Раціон мамочки, що годує, повинен бути різноманітним і містити достатню кількість білка (у тому числі і тваринного походження), жиру, вуглеводів, вітамінів і мікроелементів. Годуючим жінкам рекомендується продовжувати прийом полівітамінів, за умови, що дитина не має на них алергії.

Якщо грудне вигодовування неможливе, то для годування малюка рекомендується використовувати сучасні адаптовані молочні суміші.

Також слід пам'ятати про своєчасне введення прикормів, що особливо містять білок тваринного походження.

З питання №8: "Чи вживаєте ви в їжу м'ясо, рибу, кисломолочні продукти, овочі та фрукти?" ми дізналися, що 5 жінок із дільниці №1 та 8 жінок із дільниці №5 не дотримуються принципів раціонального харчування. Це видно з рисунку 8.

Малюнок 8

Раціональне харчування у постнатальний період

Проаналізувавши 7 та 8 питання, ми виявили, що серед жінок, які годують дитину грудьми, 4 жінки з ділянки №1 та 6 жінок з ділянки №5 не дотримуються принципів раціонального харчування.

На запитання №9: "З якого віку ваша дитина отримує прикорм?" ми отримали такі дані: (Див. таблицю 8).

Таблиця 8

Введення прикорму

Перехід до різноманітного харчування у здорових дітей, які перебувають на грудному вигодовуванні, починають у 4 - 5 місяців, а при змішаному та штучному вигодовуванні, а також за показаннями - на 1 місяць раніше - у 3 - 4 місяці.

Виходячи з 10 питання: "Як часто ви гуляєте з дитиною на вулиці?" ми виявили, що у ділянці №1 через день і рідше гуляють 9 дітей, але в ділянці №5 17 дітей. Дані вказані малюнку 9.

Малюнок 9

Прогулянки на вулиці з дитиною

Гімнастика та загальний масаж надають регулюючий вплив на функції центральної нервової системи, дихання, кровообігу, травлення, кровотворення. Під їх впливом стимулюються окисні, трофічні, теплорегулюючі процеси, покращується обмін речовин. Тому гімнастика та масаж мають велике значення у профілактиці рахіту. Ми поставили таке запитання у нашій анкеті. Виходячи з 11 питання: "Чи проводите ви щоденний масаж і гімнастику дитині?" ми виявили, що у ділянці №1 7 з 15 людина проводять щоденні заняття з дитиною, але в ділянці №5 13 з 30 людина. Дані вказані малюнку 10.

Малюнок 10

Щоденні масаж та гімнастика

На 12 питання: "Чи приймає ваша дитина препарати вітаміну D? З якого віку?" ми дізналися, що на ділянці №1 5 дітей приймають вітамін D з 4 - 5 тижнів, 8 дітей з 3 місяців та 2 дитини не приймають. На ділянці №5 9 дітей з 4 - 5 тижнів, 11 дітей з 3 місяців та 10 дітей не приймають препарати вітаміну D. Дані вказані на малюнку 11.

Малюнок 11

Прийом препаратів вітаміну D

Специфічна постнатальна профілактика рахіту полягає у призначенні немовлятам вітаміну D. Доношеним, здоровим новонародженим немовлятам рекомендують призначати вітамін D з 4-5 тижневого віку незалежно від виду вигодовування у дозі 400-500 МО на добу. Проводиться в осінньо-зимово-весняний період на першому та другому роках життя. Немовлятам із групи ризику з розвитку рахіту (недоношеним, з двійнят, із затримкою внутрішньоутробного розвитку) призначають з 4 тижневого віку в дозі 1000 МО на один місяць, надалі переходять на дозу 500 МО.

Рахіт є одним із найпоширеніших захворювань у Росії серед дітей перших років життя. За даними статистичного аналізу Мінздоровсоцрозвитку Російської Федерації, показник захворюваності дітей на рахіт у Росії за останні роки перевищує 50%.

Дитячий рахіт є не тільки педіатричною, а й медико-соціальною проблемою. Він може надати несприятливий вплив на подальше зростання та розвиток дітей, а його наслідки можуть зберігатися протягом усього життя дитини. Наприклад, деформації таза чреваті вимушеною необхідністю розродження шляхом кесаревого розтину в майбутньому, плоскостопість - тривалим больовим синдромом та опосередкованим ушкодженням хребта та суглобів протягом життя. Також рахіт схиляє до частих респіраторних захворювань, сприяє формуванню порушень постави, множинного карієсу зубів, анемії, вегетативних дисфункцій, порушення моторики шлунково-кишкового тракту.

У ході нашого дослідження було виявлено, що на одній з педіатричних ділянок захворюваність на рахіт дітей була вищою. Подальше дослідження показало, що профілактика цьому ділянці проводилася недостатньо добре. Порушувалися дотримання режиму дня та відпочинку, принципи правильного харчування вагітної жінки та дитини, термін призначення вітаміну Д і т.д.

Виходячи з усього вищевикладеного, можна зробити наступний висновок: профілактика – основа успішного попередження захворювання. Для того, щоб правильно організувати профілактику, необхідно, щоб лікар і мама разом працювали над правильністю її виконання.

Висновки

1. Аналіз медичної документації (форма №112) про випадки захворювання на рахіт у ЛПУ міста Ачинська показав, що частота захворювання за 2012, 2013 та 2014 роки приблизно однакова і становить 42%. З 300 проаналізованих історій розвитку дитини із симптомами рахіту за три роки було виявлено 127 дітей.

Серед хворих з клінічних проявів переважають симптоми ураження м'язової та кісткової систем. Це свідчить, що це системи найбільш чутливі до негативного впливу рахіту.

При розподілі дітей залежно від стадії та ступеня тяжкості виявлено, що переважають діти з періодом розпалу та із середнім ступенем тяжкості. Це з незнанням клінічних проявів рахіту на ранніх стадіях і занедбаністю захворювання.

Виявлено, що початкові прояви зустрічалися у віці 2 – 3 місяців, період розпалу у віці 6 місяців, а реконвалентенції у віці 1 року.

Анкетування показало, що у ділянці №5 захворюваність рахітом вище вдвічі, ніж дільниці №1. Надалі дослідженні анкети було виявлено, що у ділянці №5 недостатньо добре проводилася профілактика рахіту.

На ділянці №1 5 осіб та 10 осіб на ділянці №5 не перебували на прогулянці щодня під час вагітності. Прогулянки спрямовані на зміцнення м'язів, посилення кровопостачання кісткових тканин, завдяки чому обмін кальцію покращується, і він не вимивається з кісток.

На ділянці №1 із 15 осіб 3, на ділянці №5 із 30 осіб 7 не дотримувалися принципів раціонального харчування під час вагітності. Неправильне харчування може сприяти викидням, порушення внутрішньоутробного розвитку плода, народження дитини з дуже малою масою тіла, розвитку схильності дітей до захворювань, відставання у розвитку, аномаліях та потворності тощо.

На ділянці №1 не приймали вітаміни для вагітних 6 людей, але в ділянці №5 11 людина. Нестача вітамінів при вагітності, особливо на ранніх термінах, може негативно позначитися на перебігу вагітності та здоров'я майбутньої дитини.

На штучному вигодовуванні перебуває 6 дітей з дільниці №1 та 10 дітей з дільниці №5. Найкращим та незамінним для дитини перших двох років життя є грудне молоко.

5 жінок з дільниці №1 та 8 жінок з дільниці №5 не дотримуються принципів раціонального харчування у постнатальний період, серед них 4 жінки з дільниці №1 та 6 жінок з дільниці №5, які годують дитину грудьми.

3 жінки з ділянки №1 та 11 жінок з ділянки №5 пізно вводять прикорм своїй дитині. Прикорм є додатковим введенням у організм мінеральних речовин, вітамінів, мікроелементів, а також енергії. Крім цього, нові продукти харчування сприяють розвитку жувального апарату і всієї травної системи, при цьому розвиваючи ще й моторну функцію кишечника.

На ділянці №1 через день і рідше гуляють 9 дітей, але в ділянці №5 17 дітей. Щоденні прогулянки на свіжому повітрі є незамінними, оскільки за впливу ультрафіолетового світла у шкірі виробляється вітамін Д.

На ділянці №1 8 осіб не проводять щоденних занять з дитиною, а на дільниці №5 17 осіб. Під їх впливом стимулюються окисні, трофічні, теплорегулюючі процеси, покращується обмін речовин.

На ділянці №1 8 дітей приймають препарати вітаміну D з 3 місяців та 2 дитини не приймають, а на ділянці №5 11 дітей з 3 місяців та 10 дітей не приймають. Прийом препаратів вітаміну D є найголовнішим у профілактиці захворювання.

1.Гуляйте на свіжому повітрі щонайменше 2-4 години щодня, у будь-яку погоду. 2. Щодня вживати не менше 180 г м'яса, 100 г риби – 3 рази на тиждень у відвареному вигляді, 100-150 г сиру, 30-50 г сиру, 300 г хліба, 500 г овочів, 0,5 л молока чи кисломолочних продуктів . Усі види продуктів потрібно вносити в меню у певній дозі. У ваш добовий раціон обов'язково має входити олія (25-30 г), що містить незамінні ненасичені жирні кислоти. Рекомендується щодня з'їдати до 500 г овочів. Вони малокалорійні, забезпечують нормальну роботу кишечника, містять достатню кількість вітамінів та мінеральних солей.

У другій половині вагітності з раціону виключіть м'ясні навари, гострі та смажені страви, прянощі, шоколад, тістечка, торти, зменшіть кількість кухонної солі. Замість молока можна застосовувати спеціальні молочні напої, призначені для вагітних і жінок, що годують ("Думіл мама плюс") і здатні попередити порушення фосфорно-кальцієвого обміну у плода і матері під час вагітності і в період лактації. "Думив мама плюс", "Фемілак", містить високоякісні сироваткові білки, що мають високу поживну цінність, вуглеводи, що стимулюють зростання нормальної мікрофлори кишечника, а також всмоктування кальцію і магнію в кишечнику. За відсутності цих спеціальних молочних напоїв можна рекомендувати прийом полівітамінних препаратів протягом усього періоду лактації. Регулярний прийом полівітамінних препаратів може попередити порушення фосфорно-кальцієвого обміну в організмі вагітної і тим самим забезпечити плід, що розвивається кальцієм, фосфором, вітаміном D.

Під час вагітності та в період лактації приймайте такі вітаміни як елевіт, матерна, вітрум пренаталь, комплівіт мама, алфавіт мамине здоров'я, мультитабс перинатал та ін.

Необхідно дотримуватися умов правильного вигодовування дитини. Найкращим для немовляти першого року життя є грудне молоко за умови правильного харчування жінки, що годує.

При штучному вигодовуванні дитині необхідно підібрати адаптовану молочну суміш, максимально наближену до жіночого молока, що містить холекальциферол (вітамін D3) та збалансоване співвідношення кальцію та фосфору: «Мамекс плюс», «Нутрилон» «Малютка», «Детолакт», «Вітала» У молочних сумішах допускається співвідношення між кальцієм і фосфором, що дорівнює 1,2-2,0, однак у грудному молоці воно дорівнює 2,0, тому для дітей з рахітом необхідно призначати штучні суміші зі співвідношенням між кальцієм і фосфором, наближеним до 2, 0.

7. Перехід до різноманітного харчування у здорових дітей, які перебувають на грудному вигодовуванні, починають у 4-5 місяців, а при змішаному та штучному вигодовуванні, а також за показаннями – на 1 місяць раніше – у 3-4 місяці.

8. Лікувальна фізкультура, масаж повинні проводитися систематично, регулярно, тривало, з поступовим та рівномірним збільшенням навантаження. Вони призначаються через два тижні після початку лікарської терапії.

Щодня приймайте водорозчинний вітамін D3, починаючи з 28-32 тижня вагітності в дозі 500-1000 МО на прийом (2-3 краплі одноразово, щодня) протягом 8 тижнів в осінній, зимовий, весняний періоди.

Доношеним, здоровим новонародженим немовлятам рекомендують призначати вітамін D з 4-5 тижневого віку незалежно від виду вигодовування у дозі 400-500 МО на добу. Проводиться в осінньо-зимово-весняний період на першому та другому роках життя. Немовлятам із групи ризику з розвитку рахіту (недоношеним, з двійнят, із затримкою внутрішньоутробного розвитку) призначають з 4 тижневого віку в дозі 1000 МО на один місяць, надалі переходять на дозу 500 МО.

рахіт захворюваність на профілактичний

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Баранов А.А. Дитячі хвороби - М: Геотар-медіа, 2010. - Вид. 2 – е. – с. 365.

Воробйова О.І. Довідник практичного лікаря. – М.: Онікс, 2011. – с. 59.

. Ёлкіна Т.М., Кондюріна Є.Г., Грибанова О.А. Прикорми у раціоні здорової дитини першого року життя. – Новосибірськ: Навчально-методичний посібник, 2013. – с. 44.

Запруднов А.М., Григор'єв К.І. Педіатрія із дитячими інфекціями. – М.: Геотар-Медіа, 2012. – с. 191.

Лебідь В.А. Довідник з педіатрії із сестринським процесом. – Ростов-на-Дону: Фенікс, 2011. – с. 154.

Мельникова І.Ю. Дитячі хвороби – М.: Геотар-медіа, 2009. – Т. 1. – с. 144.

Соколова Н.Г., Тульчинська В.Д. Педіатрія із дитячими інфекціями. -Ростов-на-Дону: Фенікс, 2012. – с. 90.

Тульчинська В.Д. Сестринська справа в педіатрії – Ростов-на-Дону: Фенікс, 2012. – с. 78.

Тутельян В.А., Кінь І.Я. Посібник із дитячого харчування. - М: Фенікс, 2004. - с. 62.

Усова І.М. Довідник дільничного педіатра. - Білорусь, 2010-128с.

Шабалов Н.П. Дитячі хвороби – Спб.: Сотіс, 2009. – с. 567.

Юр'єва В.В. Профілактика дитячих хвороб Практикум. – СПб.: Пітер, 2009. – с. 252.

Додаткові джерела інтернет ресурси

Коровіна Н.А., Захарова І.М., Дмитрієва Ю.А. Рахіт: профілактика та лікування.// Consilium medicum.-2008. - С.77-82.

Захарова І.М., Коровіна Н.А., Дмитрієва Ю.А. Журнал "Практика педіатра". - ГБОУ ДПО «Російська медична академія післядипломної освіти» МОЗсоцрозвитку РФ, березень 2012 року.

Коровіна Н.А., Захарова І.М. Журнал «Лікуючий лікар» №02-2003 Сучасні підходи до профілактики та лікування рахіту у дітей. РМАПО, Москва.

Онищенко Г.Г. Норми фізіологічних потреб у енергії та харчових речовин для різних груп населення Російської Федерації. – МР 2.3.1.2432-08 методичні рекомендації, 2011.

Почкайло О.С., Жерносек В.Ф., Руденко Е.В. Сучасні підходи до діагностики, лікування та профілактики рахіту у дітей. - Міністерство охорони здоров'я республіки Білорусь ДУО «білоруська медична академія післядипломної освіти», навчально-методичний посібник, Мінськ 2014 року.

Міністерство охорони здоров'я красноярського краю, 2014 року.

Департамент охорони здоров'я та соціального розвитку адміністрації Красноярського краю, 2008.

Галактіонова М.Ю., Денисенко Н.Ф. Невідкладна допомога дітям на догоспітальному етапі. - методичний посібник для лікарів медичних закладів. – Красноярськ, 2009. – с. 42.

Жіночий журнал Opulent Woman, Педіатрія. Здоров'я та хвороби дітей, 2015.

Журнал Студент-медик. Рахіт, 2015.

Meli.ru Сучасний погляд на патогенез та профілактику рахіту, березень 2012.

Муніципальне підприємство міста Красноярська Видавничий центр «Міські новини» №3035 Англійська хвороба – рахіт, серпень 2014 року.

ДОДАТОК 1

Джерела вітаміну Д

ДОДАТОК 2

Норми фізіологічної потреби* у кальції, фосфорі, вітаміні Д у дітей

(Норми фізіологічних потреб у енергії та харчових речовин для різних груп населення Російської Федерації)

Примітка: * норма фізіологічної потреби - рівень добового споживання харчових речовин, достатній задоволення фізіологічних потреб щонайменше 97,5% населення з урахуванням віку, статі, фізіологічного стану та фізичної активності.

ДОДАТОК 3

ДОДАТОК 4

) До якої терапевтичної ділянки ви належите?

а) дільниця №1

б) ділянку №5

) Чи казав вам лікар що, ваша дитина хворіє на рахіт?

) Чи знаходилися ви на свіжому повітрі 2 - 3 години щодня під час вагітності?

) Під час вагітності вживали ви в їжу такі продукти як: м'ясо, рибу, сир, сир, молоко?

) Чи приймали ви вітаміни для вагітних протягом усієї вагітності?

) Який вік вашої дитини?

) Що вживає в їжу ваша дитина?

а) грудне молоко

б) молочні суміші

) Чи вживаєте ви в їжу м'ясо, рибу, кисло-молочні продукти, овочі та фрукти?

) З якого віку ваша дитина отримує прикорм?

а) із 3 місяців

б) із 4 місяців

в) із 5 місяців

10) Як часто ви гуляєте з дитиною на вулиці?

а) щодня

б) через день

) Чи проводите ви щоденний масаж та гімнастику дитині?

) Чи приймає ваша дитина препарати вітаміну Д? З якого віку?

а) з 4 – 5 тижнів

б) із 3 місяців

в) не приймає

ДОДАТОК 5

Раціональне харчування під час вагітності

Збалансована та різноманітна дієта повністю задовольняє потреби вагітної жінки у поживних речовинах. Щоб уникнути зайвого навантаження на організм, три рясні прийоми їжі в день краще замінити п'ятьма невеликими. Намагайтеся випивати два або три літри рідини на день і вживайте тільки "правильні" жири - приховані жири в шоколаді, ковбасі, сирі або чіпсах забезпечують лише зайві калорії, тоді як поліненасичені жирні кислоти в морській рибі або олії високої якості життєво необхідні, оскільки вони грають Важливу роль метаболізмі.

Вуглеводи.

У вагітної жінки трохи зростає потреба у вуглеводах. Уникайте "безкорисних" вуглеводів, які містяться в білому хлібі, солодощах або тортах і вживайте натомість крупи, картопля, овочі та фрукти.

Білки.

З 4-го місяця вагітності збільшується потреба у білку – залежно від маси тіла від 48 до 58 грамів на день. Білок необхідний для розвитку зубів, кісток, м'язів та сполучної тканини. Хорошими джерелами білка є яйця, молочні продукти, м'ясо та птиця. Але половину білка бажано отримувати із рослинної їжі.

Кальцій.

Оскільки кісточки дитини формуються вже між 4 та 6 тижнем вагітності, важливо від початку отримувати достатньо кальцію. Вагітній, як і всім жінкам, потрібно 1000 мг кальцію на день. Особливо багато кальцію міститься в молочних продуктах, бобових, броколі та соєвих продуктах.

Залізо.

Залізо відповідає за формування еритроцитів, які забезпечують дитину киснем. Вагітній жінці потрібно подвоїти споживання заліза також через збільшення об'єму крові у цей період. Особливо багаті на залізо зелені овочі (такі як броколі, шпинат, капуста), буряк, бобові, м'ясо та горіхи. Залізо краще засвоюється, якщо одночасно приймати вітамін С. Випивайте під час їжі щодня склянку свіжого апельсинового соку.

Йод.

Дефіцит йоду впливає на фізичний та психічний розвиток плода. У зв'язку з цим рекомендується їсти рибу двічі на тиждень та використовувати йодовану кухонну сіль.

Цинк.

Цинк бере участь у багатьох метаболічних процесах і є важливою складовою ферментів та гормонів. Через дефіцит цинку можливе, наприклад, порушення вироблення гормону росту. Цинк міститься у крупах, горіхах, насінні та бобових.

Вітаміни.

За обмін речовин, розвиток легенів, утворення кісток та кровотворення відповідають вітаміни A, B, C, D та E.

Фолієва кислота.

Фолієва кислота відповідає за зростання клітин, розвиток органів та центральної нервової системи. Нестача фолієвої кислоти може завдати серйозної шкоди плоду. Рекомендується приймати 0,4 мг фолієвої кислоти щодня на додаток до звичайної їжі. І найкраще розпочати прийом фолієвої кислоти за кілька місяців до вагітності, тому що закриття нервової трубки плода відбувається вже на 6-8 тижні вагітності. Особливо багаті на фолієву кислоту зародки пшениці, капуста, боби, салат, шпинат, апельсини, виноград, броколі, рис і м'ясо.

Намагайтеся урізноманітнити свій раціон під час вагітності наскільки це можливо. П'ять видів фруктів та овочів на день є обов'язковими. Приймати вітаміни та мінеральні добавки можна лише після консультації лікаря.

Є м'ясо з кров'ю, сирі яйця, сиру рибу (суші) та непастеризоване молоко (включаючи молочні продукти, такі як м'який сир). Ця їжа може містити такі патогенні мікроорганізми як Toxoplasma та Listeria.

Зловживати субпродуктами. Хоча печінка, наприклад, містить багато заліза, але в ній також достатньо і токсинів, а регулярне її споживання може призвести до надлишку вітаміну А.

Випивати більше трьох чашок кави або чорного чаю на день, тому що кофеїн та теїн уповільнюють засвоєння поживних речовин та підвищують ризик переривання вагітності. Хорошою альтернативою кави стануть фруктові та трав'яні чаї.

Вживати спеції, такі як кардамон, кориця та гвоздика, - вони стимулюють передчасні пологи. Остерігайтеся різдвяного печива та східних страв.

Пам'ятка з правильного харчування вагітної жінки:

1. Не намагайтеся їсти за двох. Важливо збалансоване харчування, а чи не кількість з'їденого. Саме різноманіття живлення здатне заповнити всі елементи, що бракують.

Не слід необґрунтовано і різко змінювати свої уподобання в їжі, особливо у першому триместрі вагітності. За винятком алкоголю та незбалансованого харчування.

Прислухайтеся до своїх бажань і ділитесь ними з чоловіком або рідними людьми. Ваша примха може виявитися дуже корисною для малюка. Адже бажання з'їсти щось незвичайне, наприклад крейда, вкажуть про нестачу деяких речовин в організмі. Тому всі бажання в їжі повинні обов'язково здійснюватись.

У щоденному меню мають бути такі продукти, як молоко, м'ясо, риба, птиця, яйця, хліб, овочі, фрукти, кондитерські вироби. Поєднання різноманітних продуктів створить поживний дует для майбутньої вашої дитини. Раціон майбутньої матері має бути багатий незамінними речовинами та амінокислотами, які містяться в молочних, м'ясних та морепродуктах.

У другому триместрі слід знизити обсяг вживаної рідини до 3-4 склянок на добу. Це обмеження сприяє профілактиці набряків та підтримці артеріального тиску. Для приготування їжі використовуйте пароварки, їжте варені та тушковані страви; смажену їжу вживати не рекомендується.

Під час їди ретельно пережовуйте їжу. Не їдьте на ніч. За рахунок переповненого шлунка поживні речовини засвоюватимуться дуже повільно.

Контролюйте роботу шлунка. Вживайте продукти із рослинними волокнами. Для стимуляції активності кишечника їжте крупи, хліб грубого помелу, овочі, фрукти.

ДОДАТОК 6

Вагітність та прогулянки на свіжому повітрі

Прогулянки спрямовані на зміцнення м'язів, посилення кровопостачання кісткових тканин, завдяки чому обмін кальцію покращується, і він не вимивається з кісток. Ходьба пішки дозволяє забути про анемію, оскільки при активному кровообігу тканини в достатньому обсязі насичуються киснем. Корисні прогулянки і для кишечника, робота якого налагоджується, і жінки перестають страждати від запорів, які часто виникають під час вагітності.

Крім благотворного фізіологічного впливу, прогулянки покращують і емоційний стан, піднімаючи настрій та викликаючи позитивні емоції.

Щоби прогулянки були максимально корисними, необхідно пам'ятати кілька простих правил:

) Гуляти потрібно щонайменше 1,5 години щодня, але починати краще з невеликих прогулянок, особливо якщо до вагітності спосіб життя був малорухливим.

) У спеку прогулянки найкраще здійснювати вранці (до 11) і ввечері (після 17 годин), уникаючи полуденної спеки, яка дуже сильно вимотує і не надає сприятливого впливу на організм.

) Ідеальне місце для прогулянок парки, прибережні зони, ліси. Тут можна не тільки дихати свіжим повітрям, а й одночасно насолоджуватися заспокійливими видами.

Прогулянки не потрібно скасовувати у разі зміни погоди (звичайно ж, йдеться лише про невеликі зміни, такі як сезонна зміна погоди, а не урагани, смерчі та зливи). Головне правильно підбирати одяг, щоб у ньому було і тепло, і сухо, і комфортно.

Під час прогулянок можна прискорювати або знижувати швидкість ходьби, створюючи додаткові фізичні навантаження, але при цьому слід стежити, щоб не з'являлася задишка.

Незважаючи на всі позитивні сторони піших прогулянок, вони мають і протипоказання. Найголовніший противник прогулянок на свіжому повітрі – алергія на рослини та пилок, особливо в період цвітіння. У цей час від прогулянок краще утриматись. Також не можна гуляти поблизу промислових об'єктів, жвавих автомобільних трас.

ДОДАТОК 7

Елевіт

Елевіт містить найбільшу кількість магнію. Магній надає позитивну дію при загрозі переривання вагітності, при фетоплацентарній недостатності, покращує роботу серцево-судинної системи. Містить достатню кількість фолієвої кислоти. Не містить йоду, тому разом із вітамінами «Елевіт» призначаються додатково препарати йоду.

Матерна

Містить найбільшу дозу вітаміну А та вітамінів групи В, через що часто виникають алергічні реакції та спостерігається підвищення ферментів печінки у біохімічному аналізі крові. Не вимагає додаткового прийому йоду та фолієвої кислоти.

Вітрум Пренаталь та Вітрум Пренаталь форте

Склад цих комплексів приблизно однаковий, головна відмінність - вміст йоду (150мкг) у Вітрум Пренаталь Форте та відсутність його у Вітрум Пренаталь. Обидва комплекси містять достатню кількість фолієвої кислоти.

Всі чотири перераховані вище комплекси містять велику кількість заліза, достатнього не тільки для профілактики, але і для лікування початкових форм анемії (коли ще не спостерігається зниження гемоглобіну, але зменшується кількість заліза в «депо» організму).

Комплівіт мама

Доза вітамінів А і D нижче, ніж у інших комплексах. Завдяки цьому рідше виникають алергічні реакції. У літню пору такої дози вітаміну D цілком достатньо, в зимовий - замало. Доза фолієвої кислоти є достатньою за умови відсутності дефіциту її в організмі (якщо ви регулярно приймаєте достатню кількість рослинної їжі). Потребує додаткового прийому препаратів йоду.

Алфавіт мамине здоров'я

Перевагою препарату Алфавіт Мамине здоров'я є те, що в ньому враховані взаємодії різних вітамінів. Комплекс містить 3 види пігулок (білий, синій, червоний), у кожній з яких зібрані вітаміни, які не конкурують між собою, а сприяють кращому засвоєнню один одного. Через це, на відміну від інших комплексів, потрібно приймати не одну, а три таблетки на добу (по одній таблетці кожного виду). Зате вони менші за розмірами та ковтати їх легше. Містить найвищу дозу йоду (150мкг), повністю покриває потребу у ньому. Цей комплекс зручний, якщо ви знаєте, що у вас є алергія на якісь конкретні вітаміни. Тоді можна просто відмовитися від таблетки, що містить «алергени», але при цьому приймати решту вітамінів. Доза фолієвої кислоти досить низька, до 12 тижнів потрібний додатковий прийом у вигляді таблеток фолієвої кислоти.

Мультітабс перинатал

Доза вітаміну А перевищена менше, ніж у багатьох інших комплексах. Містить йод. Доза фолієвої кислоти є достатньою за відсутності її дефіциту. Досить високий вміст магнію.

Супрадін

Зручна лікарська форма – шипучі таблетки. Підходить тим, у кого виникають труднощі із ковтанням великих пігулок полівітамінів. Містить найвищу дозу фолієвої кислоти, але найменшу дозу кальцію. Не містить йоду. Недоліком шипучої форми є те, що розчиняючись в одній склянці, вітаміни можуть викликати часткове зниження активності та руйнування один одного.

Прегнавіт

Містить усі необхідні вітаміни у достатній кількості, але не містить мікроелементів (крім заліза). Також не містить йоду. Є також шипучі пігулки Прегнавіт Ф (недоліки такі ж, як у супрадину).

Гендевіт

Старий добрий вітчизняний препарат за копійчану ціну. Містить майже всі необхідні вітаміни у достатній кількості, але не містить мікроелементів. Не містить заліза, тому не забезпечує профілактику анемії (не потрібно, якщо ви вживаєте багато тваринного білка). Вимагає додаткового прийому йоду та фолієвої кислоти до 12 тижнів (вона міститься у недостатній кількості).

ДОДАТОК 8

Переваги природного вигодовування

Деякі сучасні мами, особливо молоді, задаються питанням, навіщо годувати грудьми, якщо цей процес забирає багато сил і часу, псує фігуру і форму молочних залоз і змушує дотримуватись найсуворішої дієти.

Про те, що молоко матері - це найприродніша і найпотрібніша їжа для дитини з нерозвиненою системою травлення та неокрепшим імунітетом, сказано чимало. Так само як і про те, що при такому способі виникає тісний емоційний зв'язок між двома найближчими людьми, маленьким і великим. Необхідно висвітлити і низку інших очевидних переваг.

Користь для новонародженого

У малюків, які знаходяться на природному вигодовуванні, краще розвивається мозок і всі органи чуття, особливо зоровий апарат.

Холестерин, що міститься у материнському молоці, забезпечує нормальний ріст нервової тканини. Поки що це складно помітити, але в майбутньому такі діти і вже дорослі набагато рідше стикаються із серцевими проблемами.

Норми зростання і ваги дитини до року і старше, яку мама годувала своїм молоком, завжди гаразд. У таких дітей рідше спостерігаються проблеми із ШКТ, обміном речовин, ожирінням.

Грудні діти рідше страждають і на інші захворювання: вушними інфекціями, запаленням мигдаликів. Вони легше переносять пневмонії, грип, інфекції дихальних шляхів та сечовивідної системи.

Сам процес ссання грудей сприятливо позначається розвитку лицьових м'язів, і навіть на емоційному стані новонародженого. У майбутньому такі діти більш спокійні, ніж «штучники», які піддаються гіперактивності.

Коли постає питання про те, чи вистачає грудного молока дитині і чи не час вводити прикорм, виявляється ще одна перевага – шлунок немовля легше пристосовується до нової їжі, рідше виникає харчова алергія.

Користь для мами

Знижується ризик розвитку раку молочної залози та органів репродуктивної системи.

У мам, що годували в молодості, в 4 рази менше шансів зіткнутися з остеопорозом у період менопаузи.

Попри поширену думку, розпрощатися із зайвою вагою в період лактації набагато простіше. І в першу чергу схуднення торкається таких проблемних зон - живіт і стегна.

У жінок, які не відмовлялися від грудних годівель, рідше трапляються післяпологові депресії. Та й емоційне здоров'я загалом підтримується на відмінному рівні, збільшується стресостійкість.

Повноцінне природне вигодовування надійно захищає жінку від нової вагітності. Під час ссання грудей в організмі мами виробляється пролактин – гормон, який відповідає за кількість молока. У свою чергу він пригнічує утворення прогестерону та естрогену, необхідних для овуляції.

Пам'ятка матері-годувальниці

Кожна жінка стикається у лактаційний період з багатьма проблемами. Тому список порад мамі, що годує, про грудне вигодовування практично нескінченний. Нижче наведено загальні правила, яких необхідно дотримуватись, якщо ви хочете, щоб лактаційний період став для вас і крихти максимально комфортним.

Прикладайте немовля до грудей якомога раніше - вже через кілька годин після народження, якщо, звичайно, не мало місце кесарів розтин або є інші протипоказання.

Виключіть з ужитку пустушки, соски та пляшкове годування. Навіть перший прикорм рекомендується давати лише з піпетки, ложки чи чашки. Іноді досить один раз нагодувати з пляшечки, і ось уже дитина при годуванні кусає груди або захоплює її неправильно.

Якщо малюк звик до довгих прийомів їжі, а ви сильно втомлюєтеся, намагайтеся міняти пози. Відмінним помічником у цій нелегкій та важливій справі стане спеціальна подушка для новонароджених, яка кладеться мамі на коліна.

Не догодовуйте немовля протягом перших шести місяців його життя. Останні педіатричні дослідження довели, що якщо всі показники в нормі, то малюк може харчуватися виключно молоком матері до виконання йому року без шкоди здоров'ю.

Годуйте на вимогу, а не за розкладом, особливо у перші три місяці. Прикладайте малюка з будь-якого приводу, даючи йому можливість смоктати скільки і коли він хоче. Не нехтуйте нічними годуваннями грудьми.

Слідкуйте за тим, чи грудничок правильно захоплює груди. Цей процес не повинен завдавати вам дискомфорту. Раніше, ніж він сам відпустить сосок, відривати його від трапези не слід.

Не прикладайте дитину до інших грудей доти, доки він не висмокче першу. Якщо ви поспішите запропонувати крихті «друге блюдо», він недоотримає так званого пізнього молока, яке багате на жири. Наслідком цього стануть такі проблеми із травленням, як пінистий стілець, лактазна недостатність.

Не мийте соски після грудного годування новонародженого та перед ним. Часте миття грудей видаляє захисний жировий шар із соска та ареоли, що призведе до утворення тріщин. Гігієну молочних залоз проведіть 1 раз на день під час прийняття душу.

Намагайтеся не вдаватися до додаткового зціджування молока після годування. Якщо ви знаєте, як годувати дитину грудьми правильно, то через два-три тижні молока вироблятиметься стільки, скільки потрібно немовляті – не більше не менше. Зціджування - необхідний захід при нагрубанні молочних залоз, лікуванні маститу, явному нестачі молока, а також при вимушеному розлученні мами та крихти.

Коли має відбуватися відлучення від грудей дитини? Оптимальна тривалість лактаційного періоду – не менше року, в ідеалі – два. Саме протягом цього часу відбуваються процеси, які сприятливо позначаться на здоров'ї малюка та матері у майбутньому.

ДОДАТОК 9

Харчування матері-годувальниці

Режим харчування матері-годувальниці

Жінці під час лактації необхідно харчуватися часто й потроху. Не рекомендовано голодувати та переїдати. Перед годуванням малюка рекомендовано трохи поїсти, щоб у молоко надійшли всі корисні речовини з їжі. До того ж, вважається, що дробове харчування матері-годувальниці в перший місяць сприяє кращій секреції молока.

Так як мати крім себе забезпечує харчуванням ще й свою дитину, то відповідно калорій у вживаних нею продуктах має бути більшим у середньому на 600-800 ккал. Так мати, що годує, повинна вживати до 2500 ккал на добу. Саме тому не допускається дотримання дієт у лактаційний період.

Різноманітність у раціоні харчування матері-годувальниці

Різноманітність у харчуванні матері-годувальниці передбачає надходження разом з їжею в її організм у належній кількості поживних речовин і вітамінів. Не рекомендовано навіть на короткий час, дотримуватися монодієт (дієти, в яких присутній тільки один продукт). Харчування матері-годувальниці в перший місяць після народження дитини повинно містити в основному молочні продукти (ряжанка, молоко, кефір).

Рекомендовано в день випивати не менше 1 літра молока або кефіру, з'їдати не менше 100 грам сиру і сиру, тому що мама, що годує місячну дитину повинна виробляти не менше 600 грам молока, дитину в три місяці - 700-800 грамів молока, а дитину шести місяців - 800-900 г молока.

У раціон харчування матері-годувальниці не повинно входити продуктів, які викликають процес бродіння в кишечнику, так як це чревато виникненням кольок у новонародженого. До таких продуктів можна віднести: виноград, яблука, кукурудзу, огірки, буряк та ін. Вживати ці продукти можна лише в тому випадку, якщо після додавання їх у їжу в невеликій кількості у дитини не виникне жодної негативної реакції з боку органів травлення.

Також потрібно бути обережним із продуктами, що мають червоний, оранжевий, жовтий колір. Всі вони містять пігмент, який здатний викликати у дитини алергічну реакцію у вигляді висипки на шкірі. До таких продуктів відносяться: морква, персики, абрикоси, апельсини та ін.

Особливу увагу слід приділяти їжі, що містить достатню кількість заліза. До таких продуктів, насамперед, належить м'ясна їжа та риба нежирних сортів. У раціоні харчування матері-годувальниці, особливо, якщо вона вигодовує двійню, м'ясо має бути присутнім щодня. У деяких випадках навіть достатня кількість продуктів не забезпечують організм жінки залізом, і доводиться за призначенням лікаря вживати вітамінні препарати або спеціальні БАДи для матерів-годувальниць, що містять цей необхідний мікроелемент.

Продукти, від яких варто відмовитись під час годування

У харчуванні матері-годувальниці в перший місяць не повинно бути наступних продуктів: консерви, цибуля, часник (псують смак молока), гострі маринади, засолювання, що містять у своєму складі, така консервуюча речовина, як оцет, їжа багата на прянощі та спеції. Продукти, які повинні бути виключені з раціону харчування матері-годувальниці, тому що є найсильнішими алергенами: шоколад, оселедці, арахіс, креветки, міцний м'ясний бульйон, напівфабрикати, надмірне споживання яєць і дешевих ковбас.

Рідина і харчування матері-годувальниці

У рідині жінка в період лактації потребує набагато більше, ніж, наприклад, у період вагітності або до неї, тому що, наприклад, малюки у віці одного місяця висмоктують з молоком близько 500-700 мл на добу. Жінка в період годування повинна випивати не менше 2, а в літню пору в період спеки не менше 3 літрів на добу з урахуванням рідких страв (супів, каш).

Рідина слід випивати до годування. Наприклад, хвилин за 15-20 рекомендовано випити теплого чаю з додаванням молока, що згущує, для підвищення лактації або спеціального настою трав, що містить кропиву, фенхель, кмин з цією ж метою. Жінкам - любителькам напоїв, що містять алкоголь на період годування груддю, варто переглянути своє рішення на користь відмови від нього. Навіть «нешкідливе» пиво в невеликому обсязі позначається на здоров'ї дитини. Шампанське та червоне вино можуть викликати у дитини алергічну реакцію.

Навіть якщо матері не зовсім звичні продукти, які рекомендовані в період лактації, вона повинна пам'ятати про здоров'я свого малюка, яке повністю знаходиться в її руках і більшою мірою залежить від її харчування. Якщо у процесі вигодовування новонародженого виникнуть питання, то краще з ними звернутися до лікаря – педіатра.

ДОДАТОК 10

Прикорм та правила його введення

Перехід до різноманітного харчування у здорових дітей, які перебувають на грудному вигодовуванні, починають у 4-5 місяців, а при змішаному та штучному вигодовуванні, а також за показаннями – на 1 місяць раніше – у 3-4 місяці.

Добова потреба у вітамінах для немовлят

Зразкова схема запровадження прикорму дітям першого року життя

При рахіті перший прикорм повинен вводитися на місяць раніше (овочеве пюре). Для другого прикорму рекомендуються гречана або вівсяна каші, приготовані на овочевому відварі. Раніше звичайного вводять жовток і сир. Замість пиття дають овочеві та молочні відвари, соки. При введенні прикорму необхідно дотримуватися таких правил:

) Давати його перед годуванням грудьми;

) Вводити поступово, починаючи з малої кількості і потім збільшуючи обсяг до необхідної кількості;

) Годувати з ложечки;

) Переходити до іншого виду прикорму лише після того, як дитина звикне до першого. Необхідно дотримуватися 7-денного інтервалу між введенням в раціон малюка кожного нового продукту. Це дозволить оцінити переносимість того чи іншого виду прикорму;

) Не можна давати той самий вид прикорму двічі на день;

) Якщо у малюка виникли небажані реакцію введення нового продукту, цей продукт слід виключити з раціону, а пізніше спробувати ввести ще раз (через 1 - 2 місяці);

) Якщо у малюка є ризик розвитку харчової алергії, прикорм рекомендується вводити пізніше на 1-1,5 місяці. І початку введення у раціон нових продуктів почати вести харчовий щоденник, у якому мають бути відбиті все небажані реакції;

) Харчові продукти, що містять клейковину (глютен злаків), не повинні вводитися до раціону малюка раніше 4 - 6 місяців.

ДОДАТОК 11

Щоденні заняття з малюком

План занять з 1-3-місячним малюком у початковому періоді рахіту:

1. Дихальна вправа (2-3 рази).

Масаж рук – погладжування.

Масаж ніг – погладжування.

Масаж стоп.

Рефлекторні вправи для стоп.

Рефлекторна ходьба.

Перекладання на живіт.

Масаж спини – погладжування.

Рефлекторне повзання.

Масаж живота – погладжування.

Похитування на м'ячі чи позі «ембріона».

Масаж грудей – погладжування.

Дихальні вправи (2-3 рази).

Приблизний план занять із 3-6-місячним малюком у період загострення рахіту:

1. Дихальна вправа.

Погладжування рук.

Погладжування ніг.

Рефлекторні вправи та масаж стоп.

Повороти на живіт (за допомогою).

Погладжування спини.

Рефлекторне повзання чи його стимуляція.

Масаж грудей.

Погладжування рук.

Розведення рук убік із схрещуванням їх на грудях (3-4 рази).

Погладжування ніг.

Згинання ніг поперемінно або разом або "ковзаючі кроки" (3-4 рази).

Погладжування живота.

Орієнтовний план занять для дитини 6-9 місяців у період відновлення:

1. Погладжування рук.

Схрещування рук.

Масаж ніг.

Розгинання та згинання ніг поперемінно та разом.

Повороти на живіт управо.

Масаж спини.

Масаж сідниць (всі прийоми).

Повзання.

Зміцнюючий масаж живота (з пощипування навколо пупка).

Підйом голови та тулуба з підтримкою за розведені руки.

. «Паріння» на животі.

Масаж грудей (попереду назад).

Підйом із положення на животі з підтримкою під лікті до положення стоячи на колінах.

Розведення рук убік із схрещуванням їх на грудях.

Ковзаючі кроки.

Підйом ніг до палички.

Зразковий план занять для дитини 9-12 місяців при залишкових явищах рахіту:

Самостійне розведення рук убік із схрещуванням їх на грудях.

Самостійне розгинання та згинання ніг поперемінно та разом.

Круговий рух рук.

Самостійні повороти на живіт (з іграшкою).

Масаж спини.

Підйом тулуба з положення лежачи на животі за допомогою ліктів до положення стоячи на колінах або стопах.

Повзання рачки за іграшкою.

Вправа "тачка".

Масаж живота.

Самостійне піднесення прямих ніг.

Ковзаючі кроки.

Присідання за розведені руки (з кільцями).

Повороти тулуба із положення сидячи.

Підйом голови та верхньої частини тулуба із положення на животі.

Нахили тулуба із положення стоячи з фіксацією колін.

Вправи для стоп.

Зразковий план занять для дитини від 12 до 18 місяців при залишкових явищах рахіту:

Лежачи на спині: розведення рук убік з подальшим схрещуванням їх на грудях.

Ковзаючі кроки.

Вправа "бокс".

Перехід у положення сидячи за фіксованих колін.

Вихідне становище: сидячи. Виконує повороти вліво та вправо за іграшкою.

Піднесення рук над головою.

Перехід у положення лежачи.

Підйом прямих ніг.

Поворот на живіт з обох боків.

Повзання під лавочкою.

Підйом голови та плечового пояса із становища на животі. Те саме разом з ногами (вправа «човник»).

Нахили за іграшкою із положення стоячи з фіксацією колін.

Масаж стоп.

Ходьба нерівною доріжкою.

Присідання навпочіпки за іграшкою.

Самостійний поворот на спину з живота (з обох боків).

Перехід із положення на спині у положення сидячи (з кільцями).

Круговий рух рук.

Надіслати свою гарну роботу до бази знань просто. Використовуйте форму, розташовану нижче

Студенти, аспіранти, молоді вчені, які використовують базу знань у своєму навчанні та роботі, будуть вам дуже вдячні.

Розміщено на http://www.allbest.ru/

Державна бюджетна освітня установа Середньої професійної освіти

«Юргамиський медичний коледж»

Реферат

З дисципліни: «Сестринська справа»

На тему: «Профілактика рахіту у дітей»

Виконала: студентка 291групи

Відділення «Сестринська справа»

Осінцева Вікторія

Перевірила: Сіманова.

Юргамиш, 2014

Вступ

1. Профілактика рахіту до народження дитини

2. Профілактика рахіту після народження дитини

Висновок

Список літератури

Вступ

Рахіт - це хвороба швидкозростаючих маленьких дітей, пов'язана з порушенням обміну речовин і недоліком вітаміну D, і зачіпає в першу чергу кісткову і нервову системи.

Основні причини виникнення рахіту:

· Недостатнє перебування під сонячними променями (брак ультрафіолету) - тому ризик розвитку рахіту збільшується взимку;

· Недостатнє надходження вітаміну D з їжею і дефіцит мінеральних речовин в раціоні харчування.

Початкові симптоми рахіту пов'язані з ураженням нервової системи:

· Порушення сну (поверхневий або уривчастий сон);

· Підвищена плаксивість;

· дратівливість;

Практично постійним супутником рахіту є м'язова гіпотонія - в'ялість м'язів. Крім того, може виникати так званий «жабен» живіт, тобто розпластанність живота.

У дітей, які страждають на рахіт, відзначається затримка закриття джерельця і ​​пізніше прорізування молочних зубів. Надалі, зуби рахитичних дітей нерідко уражує карієс або ж розвивається гіпоплазія (розм'якшення і руйнування) зубної емалі.

При подальшому розвитку захворювання на процес залучається кісткова тканина, зокрема, грудна клітка, кістки чеpепа, кінцівок і хребта. Типові кісткові деформації при рахіті:

· Х-образні, або О-образні ноги;

· Деформація кісток тазу у дівчаток, яка надалі може служити перешкодою для нормальних родів;

· «Олімпійський лоб» - тісні і лобові пагорби, що розрослися, внаслідок розм'якшення і податливості кісток черепа. Голова набуває «кубічну» форму, чеpеп стає непропорційно великим;

· Рахітичні «чітки» - потовщення ребер в місцях переходу кісткової тканини в хрящову;

· Вдавлення нижньої частини грудини («грудь шевця»). При важкому рахиті спостерігається випинання грудини (так звана «куряча грудь»).

При подальшому розвитку хвороба може торкатися і внутрішніх органів (печінка, селезінку і т.д.). При цьому можуть наголошуватися:

· часті зригування і блювота;

· болі в животі;

· Проноси або навпаки, запори;

· Збільшення розмірів печінки;

· блідість шкіри, що виникає внаслідок анемії.

1. Профілактика рахіту до народження дитини

Профілактику рахіту необхідно проводити до народження дитини. В основному вона, звичайно, зводиться до заходів, що забезпечують нормальний перебіг вагітності у жінки і, отже, правильний внутрішньоутробний розвиток її плода. Майбутня мати не повинна перебувати в умовах гіповітамінозу D та ультрафіолетового голодування.

Завдання жіночої консультації, що спостерігає за вагітними, суворо слідкувати за дотриманням законів про охорону праці підприємствами та установами, де вони працюють; систематично проведеними бесідами та іншими санітарно-освітніми заходами консультація повинна навчити майбутніх матерів дотримуватися особистої гігієни та правильного режиму життя, правильно харчуватися.

Їжа вагітної, крім необхідної кількості калорій (близько 3000 на добу), що покриваються за рахунок повноцінних білків, жирів та вуглеводів, має забезпечувати достатню кількість мінеральних початків, що вводяться з овочами, фруктами тощо, та вітамінів (тварини, свіжі фрукти) , сирі ягоди, печінка, ікра, сирі яєчні жовтки тощо).

Звичайно, призначаючи харчування вагітної, акушер повинен враховувати індивідуальні особливості жінки, особливості перебігу у неї цієї та попередніх вагітностей, особливості харчування її до вагітності.

Майбутній матері потрібно обов'язково вести правильний спосіб життя, систематично будь-якої пори року бувати на свіжому повітрі, а в літній час приймати повітряні ванни поза приміщенням. Питання про сонячних ванні купаннях у природних водоймах повинен дозволятись акушером спільно з терапевтом залежно від терміну вагітності та стану здоров'я жінки.

Рахіт особливо легко і важко протікає у недоношених дітей; профілактика недоношування – важливий момент в антенатальній профілактиці рахіту. Особлива увага має бути звернена на жінок з загрозливою недоношування.

Звичайно, ще до виникнення вагітності жінка повинна по можливості вилікувати захворювання, що були в неї. Не можна забувати, що призначення деяких медикаментів у період вагітності може бути не байдужим для плода, що розвивається.

Поряд із цими загальними заходами, доцільно проведення деяких специфічних протирахітичних заходів, звичайно, з обов'язковим урахуванням індивідуальних особливостей жінки та її здоров'я, особливостей перебігу у неї вагітності, особливостей її побуту, харчування, пори року, кліматичних факторів тощо.

Цілком доцільно провести у другій половині вагітності курс загальних опромінення ртутно-кварцовою лампою, особливо якщо значна частина вагітності протікає в осінньо-зимовий період або якщо жінка живе в умовах Крайньої Півночі з довгою полярною ніччю; звичайно, до призначення опромінення не повинно бути жодних протипоказань з боку здоров'я жінки.

У період вагітності потреба жінки у вітамінах значно зростає, приблизно в 3-4 рази, і створюються умови деякого полігіповітамінозу, що необхідно враховувати при призначенні харчування. Зростає потреба у вітаміні D. Призначати останній, безумовно, слід. Доза його за сприятливих для перебігу вагітності умовах клімату, харчування та побуту жінки повинна коливатися близько 500-800 ME на день; при несприятливих географічних та побутових умовах дозу вітаміну D протягом останніх 2-3 місяців вагітності слід підвищити до 1500-3000 ME на добу.

В даний момент рекомендується проводити антенатальну профілактику рахіту у плода, що розвивається, в останні 2 місяці внутрішньоутробного розвитку опроміненням вагітних жінок ультрафіолетовими променями або шляхом щоденного призначення ним вітаміну D не менше 500 ME, а при несприятливих умовах життя вагітної жінки доза може бути збільшена Вагітним жінкам старше 35 років вітамін D слід призначати з великою обережністю. симптоматика профілактика рахіт

Встановлено, що середній вміст неорганічного фосфору та кальцію в крові у вагітних жінок нижчий, а активність лужної фосфатази вища, ніж у невагітних жінок такого ж віку. У жінок з пізніми токсикозами вагітності, явищами нефропатії та ангіохолециститами, а також у жінок, які під час вагітності нерегулярно харчувалися, мало отримували вітамінів та недостатньо бували на свіжому повітрі, фосфорно-кальцієвий обмін був порушений ще сильніше.

2. Профілактика рахіту після народження дитини

Профілактика рахіту після народження дитини повинна проводитися систематично, починаючи з перших днів її життя.

Неспецифічна профілактика. Неспецифічна профілактика, що має особливо велике та основне значення у попередженні розвитку рахіту у дітей, повністю збігається із сукупністю умов, що забезпечують ейтрофічне їх розвиток.

Особливо велика увага має бути звернена на правильне вигодовування та правильний режим життя дитини.

Хоча природне вигодовування і не є гарантією проти рахіту, але воно повинно залишатися одним з основних профілактичних заходів, оскільки діти, які отримують груди здорової і правильно харчованої матері, якщо і хворіють на рахіт, то хворіють у легшій формі. У жіночому молоці є співвідношення між кальцієм і фосфором, найбільш сприятливе для всмоктування в кишечнику. При цій умові організм дитини потребує меншої кількості вітаміну D, ніж при коров'ячому молоці.

Звичайно, при природному вигодовуванні дитина повинна своєчасно отримати прикорм, якісно повноцінний і достатній за кількістю, досить багатий на мінеральні початки і вітаміни.

З 2 місяців дитина повинна отримувати сирі овочеві, фруктові та ягідні соки, з 5-6 місяців - 5%-ну кашу, яблучне пюре та кисіль, з 6-7 місяців - 10%-ну кашу, овочеве пюре, печене яблуко, з 7-8 місяців - муси, м'ясний бульйон, яєчний жовток, з 8-9 місяців - сухарі, печиво, з 9-10 місяців - м'ясний фарш, м'ясні фрикадельки, з 12-14 місяців - м'ясні та рибні котлети, ікру тощо. д. До року дитину треба відібрати від грудей.

Ця схема харчування розроблена для здорової дитини, якщо мати її теж здорова, правильно харчується і лактація у неї цілком достатня.

Мати, яка годує дитину грудьми, повинна вести правильний спосіб життя та правильно харчуватися; їжа матері повинна забезпечувати не тільки необхідну кількість калорій, але й достатню кількість вітамінів, зокрема вітаміну D.

Тільки за відсутності в матері необхідної для її дитини кількості молока треба переводити дитину на змішане вигодовування, але в жодному разі не допускати систематичного недоїдання дитини та навіть найменшого ступеня дистрофії.

Показанням до призначення змішаного вигодовування при достатній кількості молока у матері можуть бути неповноцінний склад її молока, вигодовування донорським молоком, сильні прояви у дитини ексудативного діатезу, стан здоров'я матері та інші рідкісні причини.

При виборі для догодовування штучних сумішей треба враховувати вік дитини, її індивідуальні особливості, причину призначення догодовування і кількість молока матері, яку він отримує.

Для догодовування використовуються прості молочні суміші, цільне коров'яче молоко, кефір та його розведення відварами та пахтання; до простих молочних сумішей, розведенням кефіру і пахтанню при більш менш тривалому їх застосуванні необхідно додавати вершки і коригувати цим недостатню кількість у зазначених сумішах жиру.

Плазмон, білкове молоко, вершково-молочні та інші лікувальні суміші призначаються лише за спеціальними показаннями.

Дітей перших 4-6 тижнів життя бажано догодовувати лише зцідженим донорським молоком, збагачуючи його плазмоном, сумішами, багатими на білок, якщо дитина недостатньо додає у вазі.

Тільки при повній відсутності молока у матері, за наявності показань до погашення у неї лактації або за неможливості часткового використання донорського молока, дитину переводять на штучне вигодовування.

Кількість білка при штучному вигодовуванні не повинна перевищувати 4,5-5 г на 1 кг ваги дитини, кількість жиру - не менше 6 г на 1 кг ваги, а співвідношення між білками, жирами та вуглеводами у добовому раціоні дитини має становити приблизно 1:1. ,5:4.

Вітамінні соки при змішаному вигодовуванні слід починати давати раніше, з 1-2 місяців.

У прикормі при всіх способах вигодовування в жодному разі не слід зловживати кашами, вермішелью та іншими борошнистими стравами.

Поряд із правильним харчуванням, до комплексу неспецифічних протирахітичних заходів обов'язково має входити дотримання правильного режиму життя, доцільного фізичного виховання та досить високої гігієни побуту.

Сон дитини має бути досить тривалим.

Один або два денні сни, залежно від віку, пори року та погоди, дитина повинна проводити на відкритому повітрі або на відкритій веранді, звичайно, в одязі, що відповідає порі року.

Купати дитину першого року життя необхідно щодня, у крайньому разі – через день. Дітей старших за рік купають 2-3 рази на тиждень. Температура води ванни 36-36,5 °. Поряд з туалетними ваннами, слід поступово привчати дітей до більш прохолодних водних процедур - обтирання та обливання. Ці процедури зазвичай бажано починати з 9-10-го місяця життя; температура води поступово знижується на 1° через кожні 7-10 днів, починаючи з 36-36,5° і поступово доходить до 28-25°; Прохолодні водні процедури особливо необхідні у спеку року.

З 2-3 місяців життя треба призначати дітям масаж та гімнастику; спеціальна система цих вправ повинна бути добре вивчена матір'ю під керівництвом дитячої поліклініки, а комплекс прийомів, що проводяться, повинен бути призначений лікарем, так як неправильна техніка і несвоєчасне призначення тих чи інших вправ можуть принести дитині замість користі шкоду.

У яслах та будинках дитини та інших профілактичних та лікувальних дитячих закладах масаж та гімнастику повинні виконувати сестри під керівництвом лікаря.

Одяг дитини не повинен обмежувати його рухів і повинен забезпечувати хорошу аерацію шкіри. Ці вимоги повинні дотримуватися з перших днів життя дитини – вільне сповивання з вільними руками та без чепчика.

Дитина повинна мати можливість своєчасно самостійно повертатися, повзати, вставати, сідати, починати ходити тощо. буд. Це забезпечується перебуванням дитини на години неспання в манежі.

Поряд із загальногігієнічними заходами, у профілактиці рахіту треба широко використовувати повітряні та сонячні ванни, що поєднуються з водними процедурами-обтираннями та обливаннями, що дозуються залежно від віку дитини.

Специфічна профілактика. Поряд із неспецифічною профілактикою рахіту, що грає основну роль у попередженні захворювань дітей, майже завжди доводиться проводити специфічну профілактику. До останньої треба віднести призначення у тому чи іншому вигляді вітаміну D та опромінення ртутно-кварцовою лампою.

Інтенсивність та тривалість специфічної профілактики залежать від індивідуальних особливостей дитини, від умов її побуту та харчування та від географічних умов, де проживає дитина.

В умовах північних широт, при довгій зимі та короткому літі, при малій кількості сонячних днів і коротких днях тощо. захворює на рахіт навіть при правильному вигодовуванні, сприятливих побутових умовах, при правильному режиміжиття, догляду та вихованні.

Тому щодо всіх дітей, які проживають у північних та середніх районах країни, безумовно показано проведення протягом усього року специфічної протирахітичної профілактики; у літню та світлу пору року інтенсивність її може знижуватися.

Специфічна профілактика, як правило, обов'язкова і щодо всіх немовлят, що у південних районах, але може бути менш інтенсивної, але в літній час може перериватися.

Діти недоношені, діти, які перебувають на штучному вигодовуванні або рано переводяться на змішане вигодовування та вигодовування донорським молоком, діти, які проживають у недостатньо сприятливих побутових умовах, а також часто і довго хворіють (розлади травлення та харчування, гіповітамінози, катари верхніх дихальних шляхів, запалення легеніві т. д.), особливо легко хворіють на рахіт, як правило, що протікає у них важче.

Щодо цих дітей треба особливо наполегливо та систематично проводити специфічну профілактику та починати її з більш ранніх термінів.

Специфічну профілактику рахіту у здорових доношених дітей слід проводити з місячного віку.

Завжди виникає питання, який метод профілактики вибрати - той чи інший препарат вітаміну D, опромінення ртутно-кварцовою лампою чи вітамінізований риб'ячий жир? У цьому відношенні не повинно бути шаблону, треба врахувати вік та індивідуальні особливості дитини, пору року, умови її побуту, реакцію на профілактику, що проводиться.

Вітамін D з профілактичною метою призначають спочатку по 500-800 ME на день, з 2 місяців – по 1000-2000 ME; в осінньо-зимовий час та недоношеним дітям дозу вітаміну D необхідно підвищувати до 3000 і навіть 5000 ME на день. Такі ж профілактичні дози вітаміну D вказані у методичному листі Міністерства охорони здоров'я.

Якщо мати з тих чи інших причин недостатньо точно виконує призначення лікаря та нерегулярно дає дитині вітамін D, її можна давати рідше, але відповідно більшими дозами; у цих випадках для дачі дитині вітаміну D або мати приходить до поліклініки, або патронажна сестра відвідує дитину вдома і сама дає їй вітамін D. У цих випадках дитина отримує один раз на тиждень всю тижневу дозу або двічі на місяць – двотижневу дозу.

Така ударна профілактика вважається менш ефективною, і дозу вітаміну D доводиться підвищувати до 30 000-35 000 ME при щотижневій дачі ліків та до 60 000-70 000 ME при прийомах вітаміну один раз на 2 тижні. Дітям до 2 місяців ударну профілактику не слід проводити.

Дітям зі схильністю до диспепсичного випорожнення давати такі великі дози масляного препарату не слід. Ударну профілактику не слід пропонувати проводити і самим матерям, оскільки одночасно великі дози вітаміну D, а особливо випадкове передозування його не завжди байдужі для дитини.

З метою профілактики рахіту рекомендується давати молоко, збагачене вітаміном D2 або D3 (100 мл молока - 1000 ME вітаміну D); недоношеним дітям, близнюкам і дітям, які часто хворіють, дозу необхідно збільшити.

Натуральний трісковий риб'ячий жир містить 1 мл 30 ME вітаміну D3 і 350 ME вітаміну А; так званий вітамінізований риб'ячий жир містить 400-500 ME вітаміну А і 150-200 ME вітаміну D2.

Призначати грудним дітям з профілактичною метою невітамінізований риб'ячий жир, хоча він містить більш ефективний вітамін D3, недоцільно, так як для отримання дитиною необхідної профілактичної дози вітаміну доводиться давати йому занадто великі і не байдужі для нього кількості риб'ячого жиру.

Риб'ячий жир можна призначати дітям з 2 місяців життя, спочатку краплями, а з 3-4 місяців по 0,5-1 чайній ложці 1-2 рази на день. До кінця першого року кількість риб'ячого жиру може бути доведена до 2-3 чайних ложок на день, але не більше; діти 3 років можуть отримувати невітамінізований риб'ячий жир у кількості 2 (не більше 3) десертних ложок на день (600-900 ME вітаміну D) або 1-2 десертні ложки на день вітамінізованого риб'ячого жиру (2000-4000 ME), залежно від показань .

Надлишкове призначення риб'ячого жиру дітям, що навіть відносно добре переносять його, треба вважати недоцільним.

Профілактиці рахіту приділяється багато уваги й у країнах; там широко використовується дробове та ударне призначення вітаміну D3, вітамінізованого риб'ячого жиру, вітамінізованого молока та інших продуктів харчування. Профілактика рахіту у деяких зарубіжних країнах не обмежується грудним та раннім дитячим віком, але поширюється і на дітей шкільного віку.

Наприклад, у Голландії діти щодня отримують по 1000 ME вітаміну D3 або ударні дози по 300 000 ME внутрішньом'язово, у жовтні та наприкінці зими – у лютому. Грудним дітям та дітям раннього віку призначають препарати вітаміну D, дошкільникам та школярам риб'ячий жир по 8 мл на день (1000 ME). Профілактика рахіту проводиться всім дітям, починаючи з 2-місячного віку та до 12 років. Недоношеним дітям і близнюкам профілактику рахіту починають проводити з місячного віку, і з 3 місяців діти отримують подвійну дозу вітаміну D, т. е. по 2000 ME щодня.

Скрізь звертається велика увага на широке та систематичне використання природних факторів природи, особливо у літній час.

У профілактиці рахіту треба широко використовувати антирахітичний вплив та ультрафіолетових променів, використовуючи для цієї мети опромінення ртутно-кварцовими лампами, повітряні та сонячні ванни.

Висновок

Перший рік життя нової чоловічки - найважливіший період, коли закладаються, як цеглинки, основи здоров'я малюка. Саме тому головним завданням мам та тат є турбота про здоров'я дитини. На ранньому етапі розвитку малюка особлива роль належить профілактиці рахіту у дітей.

Найважливіше завдання установ з охорони материнства та дитинства та кожного дитячого лікаря – не допускати захворювань дітей. Це стосується всіх захворювань, що навіть чудово піддаються лікуванню.

Профілактичний напрямок характеризує всю медицину, він має бути основним у діяльності кожного дитячого лікаря. Особливо важлива профілактика рахіту, так як це захворювання легко виникає у дітей і не так вже й рідко, погано піддаючись лікуванню, залишає важкі залишкові явища, що негативно позначаються на протязі всього наступного їх життя.

У своєму рефераті я розглянула основні засоби профілактики рахіту у дітей. Я думаю, що ці нескладні поради будуть корисні в основному батькам, адже здоров'я та благополуччя їх чада має бути першим завданням для батьків.

І на закінчення хотілося б відзначити важливість профілактики цього захворювання, тому що рахіт, та й будь-яке інше захворювання, залишить незабутній слід на стані організму дитини. Саме тому контроль за зростаючим організмом має бути дуже важливим людям, які оточують дитину.

Список літератури

1. Агейкін А. В. Спірні теоретичні та практичні питання рахіту у дітей на сучасному етапі // Педіатрія. 2003. №4

2. Бєляєва Л. М . Сучасний погляд на проблему остеопенію та остеопорозу у дітей та підлітків // Мед. новини. 2007. № 7

3. Коровіна H.A. та ін. Профілактика та лікування рахіту у дітей (лекція для лікарів) / H.A. Коровіна, А.В. Чебуркін, І.М. Захарова. - М., 1998

4. http://www.blackpantera.ru

5. http://womanadvice.ru

Розміщено на Allbest.ru

Подібні документи

Виникнення захворювання, що характеризується кістковими порушеннями. Причини дефіциту фосфатів та солей кальцію у дітей раннього віку. Клінічна картина та залишкові явища рахіту. Діагностика хвороби, її профілактика до та після народження дитини.

презентація , доданий 14.01.2016


Визначення, класифікація та причини розвитку рахіту. Стадії рахіту, їхня патоморфологічна характеристика. Патологічні зміни, порушення енхондрального окостеніння. Симптоми ураження нервової системи. Ускладнення, що виникають при захворюванні.

презентація , доданий 18.09.2014


Аналіз патогенезу рахіту, захворювання дітей першого року життя. Причини дефіциту фосфатів та солей кальцію у дітей раннього віку. Клінічна картина та характер перебігу захворювання. Симптоми різних періодів хвороби. Диференціальна діагностика рахіту.

презентація , доданий 17.05.2015


Симптоми та діагностика рахіту – захворювання дітей раннього віку, обумовленого нестачею вітаміну D, незамінних амінокислот та мінеральних речовин. Причини нестачі фосфатів. Чинники, що схильні до рахіту з боку матері та дитини.

презентація , доданий 21.12.2013


Причини виникнення рахіту - порушеної мінералізації кістки, що росте, і його класифікація. Діти, що входять до групи ризику. Методи профілактики захворювання. Принципи організації правильного харчування дитини. Режими лікувального призначення та дози вітаміну D.

презентація , доданий 06.12.2016


Концепція рахіту. Чинники, що сприяють розвитку рахіту з боку матері. Функціональні зміни нервової системи. Клініка рахіту залежить від ступеня тяжкості. Перебіг захворювання, діагностика, принципи лікування та профілактика хвороби.

презентація, додано 02.03.2015


Поняття та загальна характеристика рахіту, історія дослідження даного захворювання та підходи до діагностики, що використовуються на сучасному етапі. Етіологія та патогенез рахіту, його клінічна картина, принципи діагностики та лікування, прогнози на одужання.

презентація , доданий 22.12.2014


Визначення та класифікація рахіту, етіологія та патогенез захворювання, клінічна картина та диференціальна діагностика. Аналіз даних про захворюваність на рахіт на ділянках залежно від якості профілактичної роботи медичного персоналу.

дипломна робота , доданий 23.04.2015


Рахіт – одне з найпоширеніших захворювань у дітей раннього віку. Ендогенні та екзогенні причини розвитку рахіту. Ступені тяжкості, обмінні порушення та характер перебігу хвороби. Діагностика, лікування, антенатальна та постнатальна профілактика.

презентація, додано 04.10.2016


Рахіт як загальне захворювання організму дитини з глибокими порушеннями всіх видів обміну речовин, причини його розвитку та оцінка небезпеки для життя малюка. Стадії рахіту, їхня патоморфологічна характеристика. Можливі ускладнення цього захворювання.

СТВЕРДЖУЮ

Зам. директора з УР З пб ДБОУ «Фельдшерський коледж»

Н.П. Білоконєва

«___» _____________ 2014 р .

Методична розробка практичного заняття

Для студентів 3 курси сестринського відділення

Тема: «Сестринський догляд при рахіті»

Укладач: викладач

Педіатрії ШістерТ.І . Розглянуто на засіданні педіатричної ЦМК

протокол №

Голова ЦМК

Санкт-Петербург

2014

1. Місце проведення заняття, оснащення

Заняття проводиться у доклінічному кабінеті, у дитячій поліклініці.

Оснащення: обладнання доклінічного кабінету, кабінету в поліклініці

Крейда, дошка

- Ляльки фантоми «Дитина з ознаками рахіту»

Папки з дидактичним матеріалом на 9 робочих місць (таблиці схеми, алгоритми, бланки аналізів, добірки лікарських речовин)

Кабінети у дитячій поліклініці

Ситуаційні завдання (див. нижче)

Оснащення для маніпуляцій (див. додаток)

Відеоапаратура та відеоматеріали

Презентації:

Відеофільми: «Догляд за немовлям», «Загальний масаж дітей 1 -2 роки життя», «Грудне вигодовування»

2. Тривалість вивчення теми

Тривалість вивчення теми: 6 ак.

Тривалість заняття: 6 ак.годин(270 хвилин)

3. Актуальність теми

Останні десятиліття залишаються актуальними захворювання, що виникають у результаті дефіциту тих чи інших вітамінів, макро- і мікроелементів. Дефіцитні стани становлять важливу проблему в педіатрії. Серед них особлива увага приділяється рахіту. Дитячий рахіт є не тільки педіатричною проблемою, а й медико-соціальною т.к. має серйозні наслідки, що зумовлюють високу захворюваність дітей. Тяжкі форми рахіту в нашій країні зустрічаються відносно рідко завдяки підвищенню матеріального добробуту та культури населення, більш чіткому дотриманню санітарних та гігієнічних норм,профілактичних заходів.

Вивчення теми «Сестринський догляд при рахіті» робить внесок у формування таких компетенцій:

ОК 2. Організовувати власну діяльність, вибирати типові методи та способи виконання професійних завдань, оцінювати їх ефективність та якість.

ОК 6. Працювати в колективі та команді, ефективно спілкуватися з колегами, керівництвом, пацієнтами.

ОК 12. Організовувати робоче місце з дотриманням вимог охорони праці, виробничої санітарії, інфекційної та протипожежної безпеки.

ПК 2.3. Виконувати лікувальні втручання

ПК 2.1.Виконувати програму лікування пацієнтів із рахітом.

• ОСНОВНА МЕТА ЗАНЯТТЯ:з урахуванням теоретичних знань сформувати практичні вміння, виконувати маніпуляції, сформувати елементи компетенцій, формировать(профессиональные вміння, необхідних оволодіння наступними навчальними дисциплінами тощо.).

1. ЗАДАЧІ ЗАНЯТТЯ:

• Навчальна: познайомити з особливостями сестринського догляду (це реалізація ПК) ПК 2.2 - ПК2.6
• Розвиваюча ( це реалізація ОК) - здатності складати та аналізувати
• (розвинути навички самостійноїроботи, сприяти розвитку пам'яті, вмінню виділяти головне, логіки, здібності до пошуку, переносити знання в нові умови, розумових процесів: аналізу, синтезу, порівняння, розумової активності, спостережливості, точності дій, уміння аналізувати свої помилки, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, викладати свої думки. сприяти мотивації…. )

Формування можливості організовувати свою

Діяльність оцінювати їх виконання та якість. ОК 2

Формування здатності здійснювати пошук, аналіз та

Оцінку інформації, необхідної для постановки та

Вирішення професійних завдань, професійного та

Особистісного розвитку. ОК 4.

Виховна ( це реалізація ОК): ОК.1-ОК.14 та

(ПК):

ПК 2.8.

Формування професійно значимих якостей особистості через предмет

4. Цілі заняття

Формування здатності організовувати власну діяльність, вибирати типові методи та способи виконання професійних завдань, оцінювати їх виконання та якість. ОК 2

Формування здатності здійснювати пошук, аналіз та оцінку інформації, необхідної для постановки та вирішення професійних завдань, професійного та особистісного розвитку. ОК 4.

Організовувати робоче місце з дотриманням вимог охорони праці, виробничої санітарії, інфекційної та протипожежної безпеки ОК 12

ОК 6. Працювати в колективі та команді, ефективно спілкуватися з колегами, керівництвом,пацієнтів.

Навчальна – реалізаціяОК, ПК

ПК 2.1. Визначати програму профілактики пацієнтів із рахітом.

ПК 2.2. Визначати тактику ведення пацієнта.

ПК 2.3. Виконувати лікувальні втручання.

ПК 2.5. Здійснювати контроль за станом пацієнта.

5. Мотивація

Знання та вміння, набуті на занятті, необхідні для вивчення інших тем, а також надалі при роботі з хворимипедіатричногопрофілю, що мають симптоми, подібні до таких

6. Міжпредметні та внутрішньопредметні зв'язки

7. Завдання для самопідготовки

Повторити пройдені теми:

АФО кісткової, нервової, м'язової, ендокринної систем

Обов'язкова:

Основна література для студентів.

Святкіна К., Білогірська Є. Дитячі хвороби. - М.: Медицина, 1987.

Бісяріна В. Хвороби дитячого віку.-М: Медицина, 1974.

Конспект лекції.

1. Ваш сімейний лікар. – М., 1992.

2. Дитячі хвороби за ред. А.М. Запруднова. – М., 1997.

3. Динамічний контроль за станом здорової дитини перших

3-х років життя під ред. В.М. Артем'єва. - Київ, 1993.

4. Загальна лікарська практика. Том 1.-С-Пб., 1996.

Додаткова література.

Єжова Н., Русакова Е. Педіатрія.-Мінськ: вища школа, 2003.

Питання для самопідготовки:

1 . Назвіть основні причини та фактори розвитку рахіту.

2. Опишіть основні клінічні симптоми рахіту залежно

3. У чому

Полягає антенатальна та постнатальна профілактика рахіту?

7. Дайте визначення гіпервітамінозу Д.

8.Причини, механізм розвитку гіпервітамінозу Д.

9. Опишіть клінічні прояви гіпервітамінозу Д.

10.У чому полягає профілактика гіпервітамінозу Д.

11. Як надається допомога при невідкладних станах

12. Назвіть основні засади лікування гіпервітамінозу Д.

13. Сестринський процес при профілактиці та лікуванні рахіту.

Етапи планування та хід заняття.

Ділові ігри : після навчання практичним навичкам

студенти приступають до заключного етапу відпрацювання практичних навичок та вирішення завдань, ділових ігор. Суть, запропонованих студентам ділових ігор, полягає в наступному. Студентам пропонується розбитися на групи по 3 особи та обіграти такі ситуації:

1. Медсестра Наталія проводить патронаж до вагітної жінки Олени, яка дуже рада вагітності та ретельно стежить за своїм здоров'ям. Термін вагітності 36 тижнів. Олена просить розповісти та навчити її антенатальної профілактики рахіту у майбутньої дитини т.к. вона чула про серйозні наслідки рахіту….

До розмови приєднується мама Олени, згадує.

2. 25 червня Медсестра Наталія проводить патронаж до дитини 4-х місяців. Будинки з дитиною бабуся та дідусь. Мама у від'їзді. Скарги на зниження апетиту, відрижка, зап сонливий. Шкіра суха, із сіруватим відтінком. Після докладного розпитування бабусі та дідуся про режим дня, харчування, догляд, профілактичні заходи, що проводяться дитині, у медсестри з'являється припущення про причину

виникли симптоми. Вона передає інформацію дільничному лікарю і чекає на прихід лікаря.

Позакласна самостійна робота студентів:

1. Написати реферат на тему «Аномалії конституції». Особливості сестринського догляду

2.Скласти експертну карту сестринського процесу при ексудативно-катаральному діатезі

6. Питання для самопідготовки студентів на цю тему до практичного заняття.

Дайте визначення рахіт.

Назвіть основні причини, що призводять до факторів

Механізм розвитку рахіту.

Опишіть основні клінічні симптоми рахіту

Залежно від періоду захворювання та ступеня тяжкості.

Укажіть лабораторні методи, що підтверджують діагноз рахіт.

У чому полягає антенатальна та постнатальна, специфічна та

Неспецифічна профілактика рахіту.

Як проводиться лікування рахіту

У чому полягають особливості сестринського догляду при рахіті

Назвіть порушені потреби, проблеми при рахіті

Вкажіть сутність та причини розвитку спазмофілії.

Опишіть клінічні форми спазмофілії (приховані та

Явні).

Назвіть порушені потреби, проблеми при спазмофілії

Як надається невідкладна долікарська допомога

При ларингоспазму, судомах.

У чому полягають особливості сестринського догляду

При спазмофілії.

Дайте визначення гіпервітамінозу Д.

Причини, механізм розвитку гіпервітамінозу Д.

Опишіть клінічні прояви гіпервітамінозу Д.

У чому полягає профілактика гіпервітамінозу Д.

Назвіть основні принципи лікування гіпервітамінозу Д

Назвіть порушені потреби, проблеми при гіпервітамінозі Д

У чому полягають особливості сестринського догляду при гіпервітамнозі

7 . Навчальна картка самостійної роботи

Самостійна робота виконується малими групами (по 2-3 особи)

Вид контролю:

Самоконтроль

взаємоконтроль

Контроль викладача

Попередній контроль: тестування, Заключний контроль:вирішення ситуаційних завдань, рольових ігор, тестування

8 . СМ. додаток

Контролююча програма

для виявлення вихідного рівня

для виявлення підсумкового контролю

9 (Основна література для студентів.

Тульчинська В., Соколова Н. Сестринський справа в педіатрії.-

Ростов-на-Дону: Фенікс, 2011.

Єжова Н.В Педіатрія, Підручник Н.В, Єжова, Є.М. Русакова.- :Онікс,

2010.-592стор.

Косирєв В.П Загальна та клінічна фармакологія: підручник

Для медичних училищ та коледжів.

/ Д Фенікс, 2010. - 477 с.

Севастьянова Н.Г Сестринська справа у педіатрії: Підручник-М. ФГЗУ;

«ВУНМЦ» Росздраву, 2008.

Конспект лекції.

Додаткова література.

Довідник медсестри з догляду. - М: Медицина, 1974

Соколова Н., Тульчинська В. Сестринська справа в педіатрії. Практикум.-Р-н-Д: Фенікс

Єжова Н., Русакова Е.Педіатрія.-Мінськ: вища школа, 2003

Література для викладачів:

1Л.В Ерман. Довідник дільничного педіатра.- Спб 2010 167с. 2. Іванєєв М.Д. Первинна допомога та реанімація новонароджених. Практичний посібник. - С-Пб. 2000

3. Дитячі хвороби за ред. А.М. Запруднова. – М., 1997.

4. Шабалов Н.П. Дитячі хвороби. - М., 2000 р

5. Вроджені інфекції: Навчальний посібник. Голубєва М.В. Баричова Л.Ю. Ставрополь 2013 .288с

6. Невідкладні стани при внутрішніх болезнях.Шайтор В.М. 2010 року.

7. Фарматека. Рецензований журнал

8. Невідкладні стани у дітей. Навчальний посібник під

Редакцією проф.Л.Ф.Казначеєвої.Новосибірськ.2009.77с.

9.Доскін В.А.. Косенкова Т.В. Поліклінічна педіатрія. - М., 2002.

10.Тульчинська З.В. Соколова Н.Г. Сестринська справа в

Педіатрії. Ростов-на-Дону: Фенікс2001.

10.Додатки

Додаток 1

Вхідний тест

РАХІТ. СПАЗМОФІЛІЯ

Завдання: Вибрати правильну відповідь

1) Д

2) С, В, РР, К

3) В1, РР, А, К, В

3. Рахітом хворіють діти:

3) доношені із 3-х міс. до 2-х років, недоношені з 1-го міс.

гіпохромна анемія, зниження рівня кальцію та фосфору

2) лейкоцитоз, прискорене ШОЕ, еозинофілія

6. Для лікування та профілактики рахіту в меню необхідно ввести (дитині):

7. Початковий період рахіту триває від:

1) 3-5 днів до 1 міс.

2) 2-3 тижнів до 2-3 місяців

3) 1-2 місяці до 1 року

1) рахіту.

2) омфаліту

3) сепсису

9. Ларингоспазм - це:

10. Спазмофілія буває:

1) явна та прихована

2) гостра та хронічна

«3»-3 помилки

«2»-4 помилки та більше

Додаток №2

Підсумковий контроль

ПРОГРАМОВАНИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ТЕМОЮ. "РАХІТ

У ДІТЕЙ"

1) у ранньому дитячому віці,

2) у дошкільному віці,

3) у шкільному віці.

1) білкового

2) жирового

3) мінерального

4) вуглеводного

1) дефіцит вітаміну Д,

2)характер вигодовування,

3)шлунково-кишкові захворювання,

4) інфекційні захворювання,

5) пора року,

6) клімат,

7) група крові,

8) спадковість.

1) нервова система,

2) кістково-м'язова система,

3) лімфатична система,

4) кровотворна система,

5) зв'язковий апарат.

1) надмірна пітливість,

2) блювота,

3) полохливість,

4) тривожний, неспокійний сон,

5) падіння маси тіла.

1)краніотабес,

2) звичні переломи кісток,

3) деформація голови,

4) пізнє та неправильне прорізування зубів,

5) деформація грудної клітки,

6) карликовий зростання.

7.Симтоми ураження м'язової системи та зв'язкового апарату

При рахіті:

1) біль у м'язах,

2) розбовтаність суглобів;

3) м'язова гіпотонія,

5) гіпертонус м'язів.

1) інкубаційний,

2) початковий,

3) продромальний,

4) розпал хвороби,

5) реконвалесценції

6) залишкових явищ.

А.Неспецифічна:

2) загартовувальні процедури,

3) дача вітаміну Д,

4) масаж та гімнастика,

5) дотримання правил гігієни,

6)запобігання дитині від контактів з

Інфекційними захворюваннями.

Б.Специфічна:

1) дача препаратів вітаміну Д,

2) УФО-опромінення,

3) антибіотики,

4) сульфаніламіди.

10. Лікування рахіту

1) раціональне вигодовування,

2) дача препаратів вітаміну «Д»,

3) гормонотерапія,

4) полівітаміни,

5) солоні, хвойні ванни,

6) масаж, гімнастика,

7) жарознижувальні засоби.

Відповіді: Критерії оцінки:

«5»-1 помилка

1-1 «4»-2 помилки

3-1 2 3 4 5 6 «3»-3помилки

5-1 3 4

6-1 3 4 5

7-2 3 4

8-2 4 5 6

9-А-1 2 4 5 6

Б-1 2

10-1 2 4 5 6

Додаток №3

Алгоритм маніпуляцій

1. Алгоритм солено-хвойної ванни

2. Алгоритм проби Сулковича

3. Алгоритм надання невідкладної допомоги при ларингоспазму

4. Алгоритм надання невідкладної допомоги при судомах

5. Алгоритм постановки газовідвідної трубки

Маніпуляція №1

Алгоритм проведення хвойно-сольових ванн на фантомі

Ціль:

Показання: підвищена нервова збудливість

Протипоказання: порушення цілісності шкірних покривів

Оснащення:

Можливі проблеми пацієнта:Негативний настрій для маніпуляції.

Послідовністьдій

Сольові ванни застосовують при лікуванні рахіту у дітей старших 6 міс. Для приготування сольової ванни 50-100 г морської абокухонної солі розчиняють у 10 л води. Тривалість ванн 3-10 хв. при t ° 36-37 °. Після ванни дитину обливають прісною водою. Курс лікування 15-20 ванн, 2-3 рази на тиждень. Протипоказані виснаженим та ослабленим дітям, а також при шкірних захворюваннях.

Хвойні ванни застосовують при підвищеній збудливості,безсоння , рахіть та гіпотрофії. Готують із розрахунку 1 столову ложку хвойного екстракту на 2 відра води. Тривалість ванн 5-10 хв. при t ° 35-36 °. Ванни проводять через день, курс лікування 20 ванн. При рахіті часто застосовують хвойно-сольові ванни (на 2 цебра води 200 г солі і 1 стол. л. хвойного екст

Маніпуляція №2

Алгоритм проби Сулковича.

Ціль: виявити гіперкальціурію

Показання: прийом лікувальних доз вітаміну Д

Протипоказання: ні

Оснащення: Реактив Сулковича, пробірка, сеча пацієнта

Аналіз сечі за Сулковичем (Проба Сулковича) - якісний аналіз змістукальцію в сечі (рівня кальціурії ). Використовується упедіатрії як попередній тест виведення кальцію з сечею, або для контролю правильності підбору лікувальної дозивітаміну D з метою уникнення передозування. Запропоновано американським ендокринологом. Для аналізу по Сулковичу потрібна проба ранкової сечі дитини, зібрана натще (перед першою ранковою годівлею).

Оцінка отриманих результатів: негативний результат („-“) може свідчити про нестачувітаміну D у дітей, або пригіпопаратиреоз (при паралельному дослідженні крові визначаєтьсягіпокальціємія Нормальним вважається показник від „+“ до „++“. Результат „+++“ або „++++“ - говорить про надмірне виведення кальцію з сечею, наприклад пригіперпаратиреозі екскреція кальцію із сечею може досягати 200 мг/добу

Маніпуляція №3

Алгоритм надання невідкладної допомоги при ларингоспазму

Мета: відновити дихання

Інформувати

родичів про захворювання, про його зв'язок із рахітом

Заспокоїти матір та дитину

розстебнути одяг, що стискає

Обов'язково ввести внутрішньовенно глюконат кальцію 1.0 на рік життя

При зупинці серця провести непрямий масаж серця

Після відновлення дихання питво у вигляді чаю, фруктових соків

5-10% р-р хлориду кальцію всередину

Маніпуляція №4

Алгоритм надання невідкладної допомоги при судомах.

Ціль: зняти судоми

Оснащення:

- препарати: седуксен 0.5% розчин, дроперидол 0,25% розчин,

ГОМК 20% розчин. Спирт70%

Шприц, голки

Рукавички

Бочкоподібний лоток, ватяні кульки

Роторозширювач

Укласти дитину на рівну м'яку поверхню

Звільнити від стискаючого одягу

Забезпечити доступ свіжого повітря

Ввести протисудомні препарати:

Седуксен 0,5% р - нар. 0,1 мл/рік життя або

Дроперидол 0,25% розчин – 0,1-0,2 мл/ рік життя або

ГОМК 20% розчин –0,5 мл/кг

При неможливості внутрішньовенних ін'єкцій використовується

Як екстрений захід запровадження медикаментів у м'язи

Днина порожнини дна.Алгоритм:

Закидають голову хворого

У підпородній області на середній лінії шукають

середину відстані між краєм нижньої щелепи та

під'язичною кісткою

У це місце внутрішньом'язово вводять седуксен (сумарний обсяг

Не більше 3 мл

Сестринський догляд при рахіті

Мета: не допустити розвитку вираженої клінічної картини захворювання, приєднання супутніх захворювань.

Сестринський догляд за спазмофілії.

Мета: не допустити розвитку судом у дітей

Ситуаційні завдання

1. На патронажі до дитини 2, 5 місяців, що недавно приїхала з Півночі, з'ясувалося, що хлопчик неспокійний, під час сну, годування, крику потіє, третій головою об подушку, волосся на голові протерлося, виразі

нне облисіння потилиці. Здригається при найменших звуках. Дитина перебуває на штучному вигодовуванні, отримує неадаптовані суміші.

Медичний діагноз: Рахіт, початковий період.

Завдання:

1.Виявити проблеми (справжні та потенційні).

2.Визначити цілі.

3.Скласти план догляду, спостереження.

2. Дитина 6 місяців спостерігається з приводу рахіту.

Вигодовування від народження штучне, побутові умови погані, рекомендації лікаря мати не виконує. Вітамін «Д» дає не регулярно, практично не гуляє з дитиною,

Прикорм у вигляді каш. У дитини раптово почалися судоми, знепритомнів. Обличчя бліде з ціанатичним відтінком. Судорожне посмикування м'язів обличчя, часом судоми всього тіла з витягненням кінцівок, особливо кистей та стоп. Дитина пастозна, надлишкового харчування, з вираженими проявами рахіту.

Завдання:

1.Пояснити, із чим пов'язаний стан дитини.

3.Визначити цілі

3. Дитині 3 місяці. На штучному вигодовуванні гуляє мало, масаж і гімнастику не отримує. Хлопчик став неспокійним, часто прокидається, здригається. На потилиці облисіння, краї великого тім'ячка податливі, піт має «кислий» запах.

Завдання:

2.Выявить проблеми (справжні та потенційні).

3.Визначити цілі.

4. 15 липня на патронажі до дитини 6 місяців медсестра з'ясувала, що останнім часом дитина стала дратівливою, неспокійною. Апетит знизився, часто повторюється блювота. У масі не додав. З'явилася схильність до закрепів, субфебрильна температура. Велике тім'ячко зачинилося. За словами мами режиму дня дотримується, дитина гуляє на свіжому повітрі багато.

Вигодовування штучне, отримує адаптовані суміші. Тиждень тому закінчено курс УФО, а зараз дитина приймає вітамін Д спиртовий розчин, причому при огляді флакона з вітаміном Д він виявився відкритим на світлі.

Завдання:

1.Пояснити із чим пов'язаний стан дитини.

2.Выявить проблеми (справжні та потенційні).

3.Визначити цілі.

4.Скласти план догляду, спостереження.

5.Дитина 11 місяців надійшла в стаціонар з діагнозом: явна спазмофілія, ларингоспазм. Рахіт II підгострий перебіг, період репарації. З'ясувалося: під час плачу дитина раптово посиніла і знепритомніла, витягнувши ніжки і ручки. Мати піднесла його до відкритої кватирки. Дихання відновилося. Прийшов до тями, ціаноз, судоми через 2-3 хвилини зникли.

З анамнезу відомо: дитина із 1 міс. знаходиться на штучному вигодовуванні, отримує неадаптовані суміші, прикорм переважно кашами, соки, фрукти та овочі отримує вкрай рідко. Прогулянки нерегулярні. При огляді виражені симптоми рахіту, періоду репарації, підвищена нервово-м'язова збудливість.

Завдання:

1.Пояснити із чим пов'язаний стан дитини.

3.Визначити цілі.

6.Дільнична медсестра на патронажі у дитини 3, 5 місяців. При сестринському обстеженні виявлено, що дитина народилася у термін, вагітність та пологи протікали без особливостей. Спадковість не обтяжена. На грудному вигодовуванні до 2-х місяців, далі штучне вигодовування цілісним коров'ячим молоком та сумішами. В останні 2 тижні дитина стала неспокійною, примхливою, сон тривожний, з'явилася пітливість. При огляді шкірні покрови бліді, вологі, краї великого тім'ячка податливі, облисіння потилиці.

Завдання:

1.Пояснити із чим пов'язаний стан дитини.

2.Виявити проблеми (справжні, потенційні, пріоритетні).

3.Визначити цілі.

4.Скласти план догляду, спостереження.

7. Дитина 1 року отримує вітамін Д вітамінними поштовхами. Вчора з'явилося блювання. Вночі погано спав. Вранці відзначалися короткочасні судоми. Лікарем швидкої допомоги поставлено діагноз гіпервітаміноз Д.

Завдання:

1.Пояснити із чим пов'язаний стан дитини.

2.Виявити проблеми (справжні, потенційні, пріоритетні).

3.Визначити цілі.

4.Скласти план догляду, спостереження.

8. Медсестра на активному відвідуванні до дитини 1-го року після виклику невідкладної допомоги. Зі слів матері з вечора з'явилося незвичайне напружене становище рук, дитина скрикувала, синіла. Лікарем невідкладної допомоги поставлено діагноз спазмофілії. При огляді виражені прояви рахіту: «чітки», «браслетки», «квадратний» череп. З'ясувалося, що рекомендації лікаря щодо лікування рахіту виконувались недбало, вітамін Д дитина отримувала не регулярно, на вулиці буває мало.

Завдання:

1.Пояснити із чим пов'язаний стан дитини.

2.Виявити проблеми (справжні, потенційні, пріоритетні).

3.Визначити цілі.

4.Скласти план догляду, спостереження

9. Дівчинка 10 місяців, яка страждає на рахіт, під час гри заплакала, потім видала звучний, стогін вдих типу «півнячого крику», після чого зупинилося дихання і дівчинка впала. Медсестра, що прибігла, побачила у дівчинки невеликі судомні посмикування кінцівок.

Завдання:

1.Пояснити з чим пов'язаний стан дитини.

2.Виявити проблеми (справжні, потенційні, пріоритетні).

3.Визначити цілі.

4.Скласти план догляду, спостереження.

10. На профілактичному прийомі бабуся з однорічним онуком, якого забрала від батьків пияків. Скаржиться на те, що дитина млява, адинамічна, погано їсть, сон порушений, відстає в розвитку від своїх однолітків. Вигодовується в основному неадаптованими сумішами та кашами, безладно. Не гуляє, масаж та гімнастику не отримував.

Під час огляду: Маса тіла зараз 8 кг (при народженні 3 кг). Дитина млява, крик слабкий. Шкірні покриви бліді, тургор тканин знижений. Виражена пітливість, піт має кислуватий запах. М'язи гіпотонічні. Привертає увагу облисіння і сплощення потилиці, виступаючі лобові і тім'яні бугри, деформована грудна клітина (груди «шевця»), симптом «чіток», симптом «браслеток». Зубів-2. Ноги О-подібної форми. Дихання пуерильне, хрипів немає, ЧД 35 хв. Тони серця ритмічні, систолічний шум на верхівці, ЧСС 120 хв. Живіт великий, «жабен». Метеоризм. Печінка +2,5 см із-під краю реберної дуги. Селезінка не пальпується. Стула під час огляду немає, сечовипускання не порушено.

Психомоторний розвиток: стоїть за підтримки, але не переступає. Самостійно не сідає. Здебільшого лежить. Вимовляє окремі склади.

Завдання:

1.Пояснити із чим пов'язаний стан дитини.

2.Виявити проблеми (справжні, потенційні, пріоритетні).

3.Визначити цілі.

4.Скласти план догляду, спостереження.

11. Відвідування дільничної медсестри до дитини 10 місяців, яка страждає на рахіт. Дівчинка під час огляду заплакала, потім видала звучний вдих типу «півнячого крику», після чого з'явився ціаноз, холодний піт.

Завдання:

1.Пояснити із чим пов'язаний стан дитини.

2.Виявити проблеми (справжні, потенційні)

3.Визначити цілі.

4.Скласти план догляду, спостереження.

Зразок розв'язання задачі:

Стан дитини пов'язаний з розвитком ларингоспазму (явна форма спазмофілії). Провокацією став плач дитини під час огляду.

Проблеми справжні:

порушення дихання (ларингоспазм)

Проблеми потенційні:

Повторення нападу

Літальний результат

Надання невідкладної допомоги при ларингоспазму

Мета: відновити дихання

1.Заспокоїти матір та дитину

-укласти дитину на рівну поверхню

-розстебнути одяг, що стискає

-забезпечити доступ свіжого повітря

-Створити спокійну обстановку

-обличчя і тіло дитини побризкати холодною водою

- викликати роздратування слизової оболонки носа (лоскотати ватним джгутиком, подути в ніс, піднести нашатирний спирт,

-застосувати рефлекторний вплив на корінь язика та

задню стінку глотки (шпателем натиснути на корінь язика)

- за необхідності провести штучне дихання до першого вдиху

-Обов'язково ввести внутрішньовенно глюконат кальцію 1.0 на рік життя

-При зупинці серця провести непрямий масаж серця

-.Після відновлення дихання питво у вигляді чаю, фруктових соків

- після відновлення дихання провести киснедотерапію

-5-10% розчин хлориду кальцію всередину

-У дієті кисломолочні суміші, збільшити кількість овочевого пюре,

-Через 3-4 дні після прийому препаратів кальцію та зникнення ознак спазмофілії проводити протирахітичне лікування

12. Дільнична медсестра на патронажі до дитини 4-х місяців, яка отримує специфічне лікування препаратом вітаміну «Д» з приводу рахіту з'ясувала, що дитина останніми днями стала неспокійною, часто прокидається, відмовляється від їжі, зригує, стілець нестійкий. При контролі дачі препарату з'ясувалося, що мама дає дитині 0,5% спиртовий розчин ергокальциферолу по 2 краплі щодня замість олійного розчину вітаміну Д.

Завдання:

1.Пояснити із чим пов'язаний стан дитини.

2.Выявить проблеми (справжні та потенційні).

3.Визначити цілі.

4.Скласти план догляду, спостереження.

Зразок розв'язання задачі

1. Погіршення стану дитини пов'язане з передозуванням препарату вітаміну Д, тому що 1 крапля спиртового розчину вітаміну Д становить 4000 МО

2.справжні проблеми

занепокоєння

зниження апетиту

відрижка

нестійкість стільця

3.Потенційні проблеми

відставання у фізичному та психомоторному розвитку, ризик розвитку кальцинозу, пієлонефриту

• 13. Дитині 10 місяців маса тіла при народженні 3,200г. Нині маса 9,200г. З 3-х місяців на штучному вигодовуванні. Отримує неадаптовані суміші. При огляді дитина млява, апетит знижений, сон порушений. У дитини занепокоєння, виражена потовиділення з кислим запахом. Голова квадратної форми, скошена потилиця Велике тім'ячко 3,0х3,0 см., краї м'які. Краніотабес.Зубов 2. На ребрах «чітки», в області променево-зап'ясткових суглобів «браслетки», на фалангах пальців «нитки перлів». Виражена м'язова гіпотонія, "розбовтаність" суглобів, Х-подібні гомілки. Дитина практично не сідає самостійно, сидить не впевнено, встає з підтримкою, не ходить. При розпитуванні з'ясувалося, що призначення лікаря щодо рахіту не виконуються. Медичний діагноз: рахіт III, період розпалу, підгострий перебіг.

1. Виявити порушені потреби.

2.Виявити проблеми (справжні, потенційні, пріоритетні).

3.Визначити цілі.

4.Скласти план догляду, спостереження

Зразок розв'язання задачі

Порушені потреби

-є

-Виділяти

-спати

-Бути чистим

-рухатися

-бути здоровим

Проблеми справжні

пітливість

занепокоєння

порушення сну

метеоризм

зниження апетиту

порушення прорізування зубів

відставання у психомоторному розвитку

Проблеми пріоритетні

занепокоєння

зниження апетиту

метеоризм, порушення сну

пітливість

Проблеми потенційні

прогресування рахіту

прогресування затримки психомоторного та фізичного розвитку

приєднання інтеркурентних захворювань

Програми.

I - варіант

Вхідний тест

РАХІТ. СПАЗМОФІЛІЯ

Завдання: Вибрати правильнийодин або кілька

правильних відповідей:

1. Симптомами початкового періоду рахіту є:

1) занепокоєння, підвищення температури

2) занепокоєння, пітливість, підвищення температури

3) занепокоєння, пітливість, полохливість, здригання уві сні

4) деформація нижніх кінцівок

2.Причиною виникнення рахіту є дефіцит вітамінів:

1) Д

2) С, В, РР, К

3) В1, РР, К, В

4) А, Е

3. Рахітом хворіють діти:

1) доношені з 1-го міс. життя

2) недоношені із 3-х міс. до 2-х років

3) доношені із 3-х міс. до 2-х років,

4) недоношені з 1-го міс. життя

4. Для періоду розпалу рахіту характерні:

1) пітливість, «облисіння потилиці»

2) збільшення тім'яних і лобових пагорбів, "О" та "X"-подібне

викривлення ніг, «груди шевця», краніотабес

3) карликовість, ларингоспазм, еклампсія

4) податливість країв тім'ячків

5. У період розпалу рахіту у хворого в крові наголошується:

1) гіпохромна анемія, зниження рівня кальцію та фосфору

2) лейкоцитоз, прискорене ШОЕ

3) підвищення рівня цукру, білірубіну

4) еозинофілія

6. Для лікування та профілактики рахіту в меню дитини

необхідно ввести:

1) м'ясний бульйон, чорну ікру, оселедець івасі, яєчний жовток

2) грудне молоко, овочеве пюре, яєчний жовток, сир

3) грудне молоко, кислі суміші, овочеве та

фруктове пюре, яєчний жовток, трісковий жир

4) рисову, манну каші

7. Початковий період рахіту триває:

1) від 3-5 днів до 1 міс.

2) від 2-3 тижнів до 2-3 місяців

3) від 1-2 місяців до 7 МІСЯЦІВ

4 ) ВІД 1-2 МІСЯЦІВДО1 рік

8. Спазмофілія проявляється на тлі:

1) рахіту.

2) омфаліту

3) сепсису

4 ) асфіксії

9. Ларингоспазм - це:

2) скорочення мімічних м'язів, судоми

10. Спазмофілія буває:

1) явна та прихована

2) гостра та хронічна

3) підгостра та рецидивуюча

4) вроджена та набута

Еталони відповідей: Критерії оцінок:

1-3 2-1 3-3 4-2 5-1 «5»-1помилка

6-2 7-2 8-1 9-1 10-1» «4»-2 помилки

«3»-3 помилки

«2»-4 помилки та більше

Тема

II - варіант

8.2.2 Фронтальне опитування

Викладач проводить опитування студентів з поданих питань, коригує та доповнює відповіді.

Контрольні питання:

1. Назвіть основні причини та сприятливі фактори розвитку рахіту.

2. Опишіть основні клінічні симптоми рахіту залежно

від рівня тяжкості захворювання.

3. У чому полягає антенатальна та постнатальна профілактика рахіту?

4. Як проводиться лікування рахіту?

5. Зазначте причини розвитку спазмофілії.

6. Назвіть клінічні форми спазмофілії, напишіть їх прояви.

7. Як надається долікарська допомога при невідкладних станах

при ларингоспазмі, гіпервітаміноз Д, судомах?

8. Назвіть основні засади лікування гіпервітамінозу Д.

8.3.1 Робота над поняттями (реалізація конкретних завдань)

Самостійна робота: заповнення таблиць з диференціальної діагностики спазмофілії (ларингоспазм), СЛТР. Рахіт, рахітоподібні захворювання

8.3.2 Вирішення ситуаційних задач (реалізація конкретних завдань)

8.3.3 Відпрацювання маніпуляцій (реалізація конкретних зад

8.4.1 Підбиття підсумків заняття

Викладач підбиває підсумки роботи кожного студента, відповідає на запитання. Звертає увагу студентів на основні недоліки діяльності студентів, даються рекомендації.

Підсумковий контроль

ПРОГРАМОВАНИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ТЕМОЮ.

"РАХІТ У ДІТЕЙ"

1.Рахіт-захворювання, що починається:

1) у ранньому дитячому віці,

2) у дошкільному віці,

3) у шкільному віці.

2.Рахіт характеризується порушенням обміну речовин:

1) білкового

2) жирового

3) мінерального

4) вуглеводного

3. Чинники, що схильні до розвитку рахіту:

1) дефіцит вітаміну Д,

2) характер вигодовування,

3) шлунково-кишкові захворювання,

4) інфекційні захворювання,

5) пора року,

6) клімат,

7) група крові,

8) спадковість.

4. Системи та органи, що зазнають змін при рахіті:

1) нервова система,

2) кістково-м'язова система,

3) лімфатична система,

4) кровотворна система,

5) зв'язувальний апарат.

5.Симптоми ураження нервової системи при рахіті:

1) надмірна пітливість,

2) блювання,

3) полохливість,

4) тривожний, неспокійний сон,

5) падіння маси тіла.

6.Симптоми ураження кісткової системи при рахіті:

1) краніотабес,

2) звичні переломи кісток,

3) деформація голови,

4) пізніше і неправильне прорізування зубів,

5) деформація грудної клітки,

6) карликовий зростання.

7.Симтоми ураження м'язової системи та зв'язкового апарату при рахіті:

1) біль у м'язах,

2) розбовтаність суглобів;

3) м'язова гіпотонія,

4) запізнення рухових умінь,

5) гіпертонус м'язів.

8. Які періоди рахіту Вам відомі?

1) інкубаційний,

2) початковий,

3) продромальний,

4) розпал хвороби,

5) реконвалесценції

6) залишкових явищ.

9.Профілактика рахіту у дітей:

А. Неспецифічна:

2) загартовувальні процедури,

3) дача вітамінуД,

4) масаж та гімнастика,

5) дотримання правил гігієни,

6) захист дитини від контактів з інфекційними
захворюваннями.

Б. Специфічна:

1) дача препаратів вітаміну Д,

2) УФО-опромінення,

3) антибіотики,

4) сульфаніламіди

10. Лікування рахіту:

1) раціональне вигодовування,

2) дача препаратів вітаміну «Д»,

3) гормонотерапія,

4) полівітаміни,

5) солоні, хвойні ванни,

6) масаж, гімнастика,

7) жарознижувальні засоби

Відповіді: Критерії оцінки:

«5»-1 помилка

1-1 «4»-2 помилки

3-1 2 3 4 5 6 «3»-3помилки

4-1 2 4 5 «2»-4помилки та більше

5-1 3 4

6-1 3 4 5

7-2 3 4

8- 2 4 5 6

9 -А-1 2 4 5 6 Б-21

10-1 2 4 5 6

.

)

Рахіт- загальне захворювання організму дитини, що супроводжується порушенням обміну речовин, насамперед фосфорно-кальцієвого, значними розладами костеутворення порушенням функцій всіх провідних органів та систем, безпосередньою причиною якого найчастіше є гіповітаміноз Д.

Рахіт (грец. Rhachis - хребет, хребет) відомий з часів давнини як хвороба соціальна, що порушує гармонійний розвиток дитини. Хворіють переважно діти перших двох років життя. Можливо і пізніший розвиток рахіту, як правило, в періоди найбільш інтенсивного збільшення розмірів тіла і скелета. Правомочним є і визначення рахіту як хвороби зростання.

Рахіт - одне з найчастіших захворювань дітей раннього віку, але точних даних про його поширеність немає. Сучасна статистика враховує лише важкі його форми, які в нашій країні зустрічаються відносно рідко завдяки підвищенню матеріального добробуту та культури населення, чіткішому дотриманню санітарних та гігієнічних норм, профілактичним заходам.

Порівняно легкі початкові і підгострі поточні варіанти рахіту часто можуть бути переглянуті. [Однак і вони є результатом значних розладів обміну речовин та супроводжуються ацидозом, порушенням та збоченням імунної реактивності дитини. Рахіт сприяє розвитку та більш тяжкому перебігу гострої респіраторної інфекції, пневмоній, кишкових розладів та інших захворювань, які зазвичай набувають затяжного, рецидивуючого характеру. У свою чергу, кожне з них посилює тяжкість рахіту. Таким чином, як би створюється порочне коло, взаємозумовлених патологічних процесів, розірвати яке без лікування рахіту часто неможливо. Середньотяжкі і важкі форми рахіту супроводжуються глибокими порушеннями кісткоутворення і пов'язаними з цим грубими деформаціями скелета. Можуть бути дефекти зору (астигматизм, короткозорість), аномалій прикусу, плоскостопості, рахітично звуженого тазу.

Етіологія.Причинними і сприятливими та сприятливими факторами до виникнення рахіту є наступні:

1. Дефіцит сонячного опромінення і перебування на свіжому повітрі, так як 90% вітаміну ДЗ (холекальциферол), що ендогенно утворюється, в організмі синтезується в шкірі під впливом сонячного опромінення. Необхідно враховувати, що внаслідок забрудненості атмосфери великих міст, особливо у північних широтах, до землі доходить мінімальна кількість сонячних променів, що мають протирахітичну активність із довжиною хвилі 296-310 нм.

2. Харчові фактори. Встановлено збільшення частоти та тяжкості рахіту в трупах дітей а) які отримують при штучному вигодовуванні неадаптовані для грудних дітей суміші (в які, зокрема, не доданий вітамін ДЗ. б) довго перебувають на молочному вигодовуванні (1 літр жіночого молока містить 40-70 МО вітаміну ДЗ, а коров'ячого 5-40 МО), з пізнім введенням догодівель та прикормів (1г. жовтка курячого яйця містить 140-390 МО вітаміну ДЗ); в) одержують переважно вегетаріанські прикорми (каші, овочі) без достатньої кількості тваринного білка (жовток курячого яйця, м'ясо, риба, сир), олії. Важливо відзначити, що причинне значення у виникненні рахіту має не дефіцит вітаміну в їжі, а харчування не забезпечує оптимальні умови для надходження кальцію і фосфору з їжі, а також обміну білків (насамперед амінокислот), ліпідів, мікроелементів, інших вітамінів (С, В 1, В2, Нд, Е). Зокрема, у злакових багато фітинової кислоти, що зв'язує кальцій у кишечнику, а також лігніну, що має такий самий ефект на вітамін Д та його метаболіти, тобто. надлишок каш, гальмує всмоктування гепато-ентерогенну циркуляцію кальцію та вітаміну Д. Велика кількість овочів (особливо картоплі) та коров'яче молоко в даний час містить надлишок фосфатів (через широке використання фосфатних добрив), які гальмують всмоктування кальцію (оптимальне для :Р у їжі 1: 1,0-1,5), секрецію паратгормону. У той же час діти, що народилися при терміні гестації 30 тижнів і менше, при народженні мають дефіцит фосфору і необхідні добавки фосфатів до їжі.

3. Перинатальні чинники. Недоношеність схиляє до рахіту завдяки тому, що найбільш інтенсивне надходження Са і Р від матері до плода відбувається в останні місяці вагітності (у 26 тижнів приріст Са в організмі плода 100-120 мг/кг/добу, Р-60 мг/кг/добу, а в 36 тижнів Са-120-150мг/кг/добу, а Р-85 мг/кг/сугки) і дитина менше 30 тижнів гестації вже при народженні має часто остеопенію - нижчий вміст мінеральних речовин у кістки. У той самий час за високих темпах постнатального зростання, ніж в доношених дітей, їм потрібні великі кількості Са я Р їжі. Тож якщо добові потреби Са у дорослого становлять 8 мг/кг, дітей дошкільного і шкільного віку -25мг/кг, грудного віку 50-55 мг/кг, доношених новонароджених 70-75 мг/кг, то в дітей віком глибоко недоношених можуть становити 200-225 мг/кг/сутки (потреба в Р у доношених новонароджених близько 40мг/кг/сутки, а й у недоношених може доходити до 110-150 мг/кг/добу). Крім того, недоношеність, також як і не ускладнений перебіг вагітності з плацентарною недостатністю, що призводить до затримки внутрішньоутробного розвитку, поєднується зі значно меншими запасами в організмі та нижчими рівнями вітаміну Д та його метаболітів у крові вени пуповини. Тому у глибоко недоношених дітей (менше 30 тижнів гестації) вміст Са та Р у грудному молоці не забезпечує покриття їх потреб, що вимагає у перші 2 місяці життя додавання до грудного молока, поряд з вітаміном Д, солей Са та Р. Без таких добавок у них розвивається остеопенія. Плацентарна недостатність сприяє активації секреції паратгормону для підтримки кальцієвого балансу, що і викликає надмірну втрату фосфатів. Додавання до грудного молока для глибоконедоношених дітей фосфатів (25-50 мг на добу), поряд з 400 МО вітаміну Д2, призводить до достовірного зниження частоти рахіту.

У той же час, нераціональне харчування та режим життя вагітної (мало прогулянок на вулиці, нестача рухової активності) можуть призвести до порівняно менших запасів вітаміну Д, Са, Р при народженні та у доношеної дитини зумовити раннє виникнення у неї рахіту.

4. Недостатня рухова активність, внаслідок як перинатальних енцефалопатій, а й відсутності у ній елементів фізичного виховання (масаж і гімнастика та інших.), бо кровопостачання кістки істотно підвищується при м'язової діяльності.

5. Дисбактеріоз кишечника з діареєю.

6. Протисудомна терапія, що призначається тривало (фенобарбітал, дифенін та ін.) сприяє прискореній метаболізації обмінно активних форм вітаміну Д.

7. Синдроми порушеного всмоктування (целіакія, муковісцидоз та ін.), хронічні захворювання печінки та нирок, що призводять до порушення утворення обмінно-активних форм вітаміну Д.

8. Спадкові аномалії обміну віт. Д та кальцієво-фосфорного обміну.

9. Екологічні чинники. Надлишок у ґрунті та воді, продуктах стронцію, свинцю, цинку та ін. що призводять до часткового заміщення кальцію в кістках.

ПАТОГЕНЕЗ. Дефіцит вітаміну ДЗ або активних метаболітів викликає зниження рівня іонізованого кальцію в крові, зменшуючи синтез кальцій зв'язуючого білка, що забезпечує транспорт кальцію через кишкову стінку. В результаті розвивається гіпокальціємія. Гіперкальціємія викликає гіперфункцію паращитовидних залоз, при цьому паратгормон мобілізує виділення кальцію з кісткової тканини, також стимулює всмоктування кальцію з ШКТ, за допомогою стимуляції гідроксилювання 25(ОН)ДЗ 1,25(ОН)2ДЗ. Таким чином ліквідується гіпокальціємія, проте паратгормон зменшує реабсорбцію фосфатів у ниркових канальцях, тому розвивається гіпофосфатемія більш рання ознака рахіту, ніж гіпокальціємія, яка розвивається лише при тяжкому перебігу хвороби. У патогенезі рахіту велику роль грає порушення обміну цитрату. Паратгормон гальмує утилізацію цитрату, не впливаючи на синтез, проте при дефіциті вітаміну Д процес перетворення пірувату на цитрат уповільниться в результаті збільшення концентрації цитрату на межі кістка-кров покращує транспорт кальцію з кістки в кров і навпаки. При дефіциті вітаміну Д відбувається зниження реабсорбції амінокислот у ниркових канальцях, розвивається аміноацидурія, порушується структура органічної матриці кістки колагену (зменшується вміст його солерозчинної фракції). З втратою фосфатів та білків зменшується лужний резерв крові, розвивається ацидоз.

Порушення осифікації при рахіті відбувається в епіфізах - розсмоктування епіфі-зарних хрящів, порушення епіфізарного росту кістки, метафізарне розростання не мінералізованого остеоїду. Однак у патогенезі розвитку рахіту грає роль не тільки паратгормон, але також С-клітини щитовидної залози, які виробляють кальцитонін, а він гальмує розсмоктування органічної матриці кістки, стимулює включення кальцію в кістку. Таким чином це визначає концентрацію кальцію та фосфору в крові окремих хворих.

Таким чином розрізняють такі форми перебігу рахіту: гіпокальційпенічну, фосфопенічну, без змін концентрації кальцію та фосфору.

КЛАСИФІКАЦІЯ РАХІТУ. По Дулицькому С.О.

1. За періодом хвороби:

Початковий період;

Розпалу;

репарації;

Залишкових явищ.

2. За тяжкістю процесу:

Середній тяжкості;

Важка

3. За характером течії:

Підгостре;

Рецидивуючий.

КЛІНІЧНА КАРТИНА. Мають значення вік хворого, фаза та період процесу, характер його перебігу та ступеня тяжкості. Захворювання виникає або загострюється зазвичай пізно восени або взимку, а в кінці весни і влітку настає самовилікування. Розрізняють активну та неактивну (період залишкових явищ) фази хвороби.

В активній фазі виділяють початковий період (біохімічний, нервово-м'язовий рахіт), періоди розпалу (квітучий рахіт) та реконвалесценції. У кожному з цих періодів визначається той чи інший ступінь тяжкості захворювання. легка (1), серед неважка (П) або важка (III). Перебіг активного рахіту може бути гострим, підгострим та рецидивуючим. В даний час у зв'язку з поліпшенням побутових умов, що широко проводиться профілактикою та частим застосуванням адаптованих сумішей, що містять вітамін В, рахіт рідко досягає ІІІ ступеня тяжкості. Більшість дітей відзначаються лише помірковано чи мало виражені його ознаки. Переважає підгострий перебіг.

Початковий період рахіту. Перші ознаки захворювання виникають найчастіше на 2-3-му місяці життя (у недоношених наприкінці 1-го місяця). Змінюється поведінка дитини: з'являється занепокоєння, легка збудливість, здригання при гучному звуку, раптовому спалаху світла. Сон стає поверхневим, тривожним. Втрачаються раніше набуті навички, частково і статичні функції, рухові вміння, важко утворюються нові умовно-рефлекторні зв'язки. Відзначається підвищене потовиділення, особливо при крику, годівлі та переході від неспання до сну. Пот має неприємний кислуватий запах, дратує шкіру, викликаючи свербіння. Дитина треть головою об подушку, волосся на потилиці витирається. З'являється пітниця, стійкий червоний дермографізм.

Звертає увагу м'язова дистонія (при пасивних рухах гіпертонус, характерний цього віку, змінюється гіпотонією). При обмацуванні кісток черепа можна виявити деяку податливість швів і країв великого джерельця, але явних змін скелета немає. Відсутні і патологічні зміни внутрішніх органів. При рентгенографії кісток зап'ястя виявляється лише незначний остеопороз. Біохімічне дослідження виявляє нормальний або навіть дещо підвищений вміст кальцію (2,62-2,87 ммоль/л за норми 2,37-2,62 ммоль/л) та знижений рівень фосфору (менше 1,45 ммоль/л за норми 1, 45-1,77 ммоль/л) у сироватці крові. Рівень лужної фосфотази може бути підвищеним, виражений ацидоз. Поруч із визначається гіперфосфатурія; можлива гіпераміноацидурія, проба Сулковіча слабопозитивна.

Тривалість початкового періоду при гострому перебігу рахіту коливається від 2-3 до 4-6 тижнів, при підгострій течії іноді затягується до 2-3 місяців. Потім при неадекватному або відсутності лікування настає період розпалу.

Період розпалу рахіту. Цей період припадає найчастіше на кінець першого півріччя життя і характеризується ще значнішими нервово-м'язовими та вегетативними розладами. Дитина стає млявою, малорухливою. Виявляється відставання у психомоторному, а часто й у фізичному розвитку, зберігається різка пітливість, з'являються слабкість, підвищена стомлюваність (у старших дітей). Виражена гіпотонія м'язів та зв'язкового апарату, приєднуються чіткі зміни скелета, особливо у зонах зростання кісток. Процеси остеомаляції, особливо явно виражені при гострому перебігу рахіту, призводять до розм'якшення луски потиличної кістки (краніотабес) з наступним, часто одностороннім, ущільненням потилиці, податливості та деформації грудної клітки з вдавленням нижньої третини грудини («груд» курячі груди»), втягненням по ходу прикріплення діафрагми (гаррісонова борозна), а також викривлення довгих трубчастих кісток і формування звуженого, плоскорахітічесієго тазу. Зазначена послідовність появи кісткових змін відповідає періодам максимального зростання окремих частин скелета. рук з утворенням відповідно рахітичних «браслеток», «чоток», «ниток перлів». Гіпоплазія кісткової тканини призводить до пізнього закриття тім'ячків і швів черепа, несвоєчасного та неправильного прорізування зубів, уповільнення зростання трубчастих кісток у довжину, що одночасно з викривленням вкорочує їх. На рентгенограмах довгих трубчастих кісток виявляються значний остеопороз, келихоподібні розширення метафі-зів, розмитість і нечіткість зон попереднього звапніння. Виразно виражені гіпофосфатемія (зміст фосфору може знизитися до 0.48 ммоль/л), помірна гіпокальціємія (2,0-2,5 ммоль/л), підвищений рівень лужної фосфотази. Період реконвалесценції. Для цього періоду характерні покращення самопочуття та загального стану дитини, ліквідація неврологічних та вегетативних розладів. Поліпшуються чи нормалізуються статичні функції, формуються нові умовні рефлекси, проте м'язова гіпотонія та деформації скелета зберігаються тривалий час. На рентгенограмах кінцівок видно патогномонічні для цього періоду рахіту зміни у вигляді нерівномірного ущільнення зон зростання. Рівень фосфору крові досягає норми, крок трохи перевищує її, невелика гіпокальціємія може зберігатися, а іноді навіть збільшується. Рівнавага кислот і основ зсувається у бік алкалозу. Показник лужної фосфотази зазвичай не змінено. Нормалізація біохімічних показників свідчить про перехід рахіту з активної в неактивну фазу період залишкових явищ, що супроводжується лише такими оборотними змінами опорно-рухового апарату, як м'язова гіпотонія, розбовтаність суглобів та зв'язок.

Рахіт І ступеня (легкий) характеризується переважно нервово-м'язовими проявами та мінімальними розладами костеутворення (краніотабес, сплощення потилиці, незначне розростання остеоїдної тканини у зонах зростання). Рахіт II ступеня (середньоважкий), крім нервово-м'язових змін, супроводжується помірними, але виразними деформаціями черепа, грудної клітки та кінцівок, невеликими функціональними змінами внутрішніх органів. Про рахіт III ступеня (важкому) свідчать різко виражені кісткові та м'язові зміни, розбовтаність суглобово-зв'язувального апарату, затримка розвитку статичних та локомоторних функцій, а також порушення з боку внутрішніх органів, спричинені ацидозом та супутніми порушеннями мікроциркуляції.

При III ступеня рахіту через деформації грудної клітки дитина постійно перебуває у стані гіповентиляції. З'являються змішана задишка, жорстка з подовженим видихом дихання. Можливі розсіяні сухі та вологі хрипи.

Порушення присмоктуючої дії грудної клітки внаслідок її деформації та гіпотонії діафрагми, дистрофічні зміни в міокарді, дизелектролітемії ускладнюють кровообіг, визначають тенденцію до зниження артеріального тиску. Постійно відзначається тахікардія, межі серця часто помірно розширені, тони приглушені, вислуховується короткий шум систоли. На рентгенограмі гіпотонія міокарда серце має своєрідну форму кисета. Ферментативна дисфункція органів травлення, атонія кишечника призводять до зниження апетиту, порушення всмоктування та моторики, результатом чого є збільшення обсягу живота та кількості рідкого вмісту в кишкових петлях, визначається псевдоасцит. Крім того. при рахіті III ступеня спостерігаються великі, щільні печінка та селезінка, що прийнято пов'язувати з розладом обміну речовин, застійними явищами в системі комірної та селезінкової вен, а також анемія гіпохромного типу.

Варіанти перебігу рахіту. Гострий перебіг частіше спостерігається у дітей, що знаходяться на односторонньому, переважно вуглеводистому, вигодовуванні, швидко зростаючих і добре додаються в масі, що не отримували профілактичних доз вітаміну Д. Гострому перебігу сприяють стани, що супроводжуються ацидозом. Характерні бурхливий розвиток всіх симптомів, яскраві неврологічні та вегетативні розлади, значна гіпофосфатемія, високий рівень (лужної фосфатази, переважання процесів остеомаляції. Підгострий перебіг спостерігається переважно у дітей, яким проводилася специфічна профілактика рахіту, що містяться на сухих В, а також у дітей з гіпотрофією.Цьому варіанту течії властиві помірно виражені або малопомітні неврологічні та вегетативні порушення, нерізкі біохімічні зрушення, превалювання процесів остеоїдної гіперплазії.Рецидивуючий перебіг рахіту спостерігається при несприятливих умовах життя дитини, недостатньому догляді , де не дотримуються заходів вторинної профілактики або мають місце тривалі рецидивні респіраторні захворювання, пневмонії, кишкові розлади Типові зміни періодів загострення і стихання процесу з статочними явищами. При рентгенографії зон зростання виявляється кілька смуг звапніння в метафізах.

Діагноз. Рахіт діагностують на підставі: 1) нервово-м'язових розладів та зміни поведінки дитини; 2) характерні деформації скелета, що з'являються в перші місяці життя і поступово наростають; 3) циклічність патологічного процесу. Діагноз підтверджується зниженням вмісту кальцію та фосфору при одночасному підвищенні рівнів лужної фосфотази у сироватці крові, порушенням процесів кісткоутворення за даними рентгенограм; Хорошим ефектом від застосування вітаміну Д. Диференціальний діагноз. Тяжкі форми рахіту відрізняють від рахітоподібних остеопатій, вроджених порушень окостеніння та гіпотиреозу.

ЛІКУВАННЯ. Необхідне комплексне лікування рахіту. Воно має бути тривалим і спрямованим як на усунення причин, що викликали його, так і на ліквідацію гіповітамінозу Д. Розрізняють неспецифічне та специфічне лікування, що включає ультрафіолетове опромінення та введення препаратів вітаміну Д. Неспецифічному лікуванню необхідно приділяти більше уваги, так як рахіт не завжди буває обумовлений тільки гіповітаміноз Д. У цих випадках призначення вітаміну Д без заповнення дефіциту кальцію, мікроелементів (магнію, цинку), повноцінного білка, вітамінів А, С, В та усунення інших несприятливих факторів може бути не тільки марним, але й шкідливим для хворого. Цей вид лікування включає організацію охоронного режиму, відповідного віку хворого, з усуненням гучного шуму, яскравого світла, додаткових подразників. Необхідне тривале перебування дитини на свіжому повітрі вдень зі стимуляцією активних рухів. Більше значення мають гігієнічні процедури – ванни, обтирання.

Дієта будується відповідно до віку та потреб дитини і коригується з урахуванням існуючих дефіцитів. З цією метою дитині 3-4 місяців, що перебуває на грудному вигодовуванні, замість пиття дають овочеві та фруктові відвари та соки, раніше звичайного вводять жовток, сир. При змішаному та штучному вигодовуванні вже в ранньому віці слід призначати овочевий прикорм, обмежити кількість молока, кефіру та каші. У більш ранні термінив дієту вводять решту страв прикорму, дають більше овочів. Сирі та варені овочі та фрукти мають лужну дію, заповнюють дефіцит вітамінів та мікроелементів. Для поліпшення травлення при важких формах рахіту використовують соляну кислоту та ферменти (пепсин, панкреатин, абомін). При природному вигодовуванні (особливо недоношеним дітям) з профілактичною метою, а також у період лікування рахіту вітаміном Д на 1-1/2 місяці призначають препарати кальцію (хлорид кальцію 5 10% розчин по 1-2 чайній ложці 2-3 рази на добу або глюконат кальцію по 0,25-0,5 г 2-3 рази на добу. При штучному та змішаному вигодовуванні дефіциту кальцію як вміст його в коров'ячому молоці високий. Призначення вітамінів С та групи В (В 1, В2, ВЗ) сприяє зменшенню ацидозу та його наслідків, активізує процеси кісткоутворення та підвищує активність специфічного лікування. Цьому сприяє цитратна суміш (35 г лимонної кислоти, 25 г цитрату натрію, 250 мл води), яку призначають по 1 чайній ложці 3-4 рази на день протягом місяця.

Невід'ємною частиною лікування є лікувальна гімнастика та масаж. Вони зменшують вплив гіподинамії, стимулюють позитивні реакції центральної нервової системи та обмінні процеси в кістках та м'язах, покращують самопочуття дитини. Процедури проводять щодня протягом 30-40 хв. Для стимуляції м'язового тонусу в активній фазі рахіту призначають прозерин внутрішньом'язово по 0,1 г 0,05% розчину на 1годжизнілів внутрішньо в порошках по 0,001-0,003 г. 3 рази на добу, курс 10 днів. Солоні та хвойні ванни врівноважують процеси збудження та гальмування в центральній та вегетативної нервовій системі, стимулює обмінні процеси. Специфічне лікування призначається з урахуванням періоду хвороби та характеру перебігу процесу. У початковому періоді рахіту і при підгострому його перебігу слід віддавати перевагу загальному ультрафіолетовому опроміненню як більш фізіологічному способу терапії. Процедури проводяться щодня або через день після визначення біодози (індивідуальної переносимості) із поступовим збільшенням часу опромінення (від 1 до 20 хв). Фокусна відстань 100 см, тривалість курсу 15-20 днів. Ультрафіолетове опромінення не показано при гострому перебігу процесу, особливо в період розпалу хвороби, за наявності ознак спазмофілії, а також супутніх захворювань: диспепсії, туберкульозної інфікованості, вираженої гіпотрофії та анемії.

У розпал захворювання і при гострому перебігу рахіту призначають вітамін Д в одній із перерахованих форм: 1) видіхол 0,125% масляний розчин холекальциферолу (Д3); 1 мл містить 25000 МО, 1 крапля 500 МО. 2) відеїн – таблетований водорозчинний вітамін Д2 у комплексі з білком (казеїном); драже та таблетки містять по 500, 1000, 5000, 10000 МО: 3) вітамін Д2 – ергокальциферол 0,125% масляний розчин, 1 мл містить 50000 МО, 1 крапля – 1000 МО; 0,5% спиртовий розчин, 1 мл містить 200000 МО, 1 крапля 5000 МО. При непереносимості масляного розчину, а також у дітей з глибокою недоношеністю застосовують спиртовий розчин вітаміну Д. Кількість вітаміну Д, що вводиться з лікувальною метою, залежить переважно від ступеня тяжкості та гостроти перебігу рахіту. Оптимальний спосіб введення всіх препаратів вітаміну Д – дробовий, тобто щодня дають такі дози вітаміну, які покривають добову потребу організму дитини. Препарат вводять із їжею, змішуючи з молоком або з кашею, коров'ячим молоком.

Залежно від періоду та тяжкості рахіту дозування вітаміну Д наступне:

1. При початковому рахіті та рахіті І ступеня добова доза препарат становить 4000-8000 МО, курсова доза 400000-600000 МО (тривалість лікування 50-75 діб).

2. При квітучому рахіті (II та III ступеня) добова доза 10000-16000 МО, курсова доза 600000-800000 МО (50-б0 діб).

ПРОФІЛАКТИКА. Починають профілактику рахіту в антенатальному періоді та продовжують у пост натальному. Вона буває неспецифічною та специфічною. Неспецифічна профілактика в антенатальному періоді має проводитися всім вагітним. Вона полягає в наступному:

1. Режим дня з достатнім перебуванням на свіжому повітрі у денний час та достатня рухова активність.

2. Збалансована дієта, що містить солі Са та фосфору у співвідношенні 2:1 та достатню кількість інших мікроелементів, вітамінів, повноцінного білка тощо.

3. Попередження та своєчасне лікування захворювань, що протікають з ацидозом, а також токсикозів та невиношування. Специфічна профілактика проводиться лише у два останні місяці вагітності і те, якщо вони потрапляють на осінній зимовий час.

Неспецифічна профілактика включає ретельний догляд за дитиною, дотримання режиму, достатнє перебування на свіжому повітрі та повітряні ванни влітку у тіні дерев. Щоденний масаж та гімнастика, тривалістю процедур 30-40 хвилин на добу. Велику роль грає природне вигодовування зі своєчасною його корекцією, і навіть використання нітратної суміші з курсом 10-12 днів.

Специфічна профілактика проводиться здоровим дітям першого року життя, особливо за наявності додаткових факторів ризику, починаючи з 1 – 1 1/2 місяців. Виключаються літні місяці. Наводиться два курси опромінення УФ-променями (восени та взимку) по 10 15 сеансів. Між курсами опромінення призначають риб'ячий жир по 1 чайній ложці 1 раз на добу (300 МО вітаміну Д). Можна давати, масляний розчин вітаміну Д3 або Д2 по 1 краплі (500 МО) 1 раз на добу, або через добу. Категорично протипоказано одночасне застосування УФО та вітаміну Д або поєднання двох його препаратів. При терапії препаратами вітаміну Д застосовують пробу Сулковича (визначення кальцію в сечі), щоб уникнути передозування вітаміну Д. За вираженістю помутніння судять про рівень кальційурії. Протипоказаннями до призначення вітаміну Д є: гіпоксія та внутрішньочерепна родова травма, ядерна жовтяниця та малі розміри великого джерельця.

ПРОГНОЗ. При рахіті прогноз визначається ступенем тяжкості та своєчасністю діагностики. Розпізнаний у початковому періоді та адекватно лікований, він не залишає жодних наслідків. В іншому випадку рахіт призводить до значних деформацій скелета, уповільнення нервово-психічного та фізичного розвитку, порушень зору, сприяє тяжкому перебігу пневмоній та шлунково-кишкових розладів.