Українські імена Чоловічі та жіночі українські імена, сучасні та рідкісні Найпоширеніші українські імена

Українські традиції складання та присвоєння імен

Близький російській, а також білоруській список українських імен, оскільки всі три народи мали спільні джерела - це і православні святці, і язичницькі імена. Останні довго функціонували нарівні з церковними: у побуті людину називали на ім'я, яке йому давали батьки, язичницьке, а не церква. Наприклад, у Богдана Хмельницького було церковне ім'я Зіновій, яке рідко десь згадувалося. Предки українців вірили в те, що в цьому випадку людина буде під захистом двох різних містичних засад - язичництва та християнства.

Згодом імена церковного календаря увійшли до побуту і почали сприйматися як рідні. Під впливом мови церковні українські жіночі імена зазнали фонетичних змін, внаслідок чого з'явилися свої варіанти. Так, запозичені Олександра, Ганна, Агрипіна перетворилися на Олександра, Ганна, Горпіна (українською мовою початкове «а-» трансформується). Змінюються і імена, які мають у своєму складі букву «ф»: Феодор – Хведь, Йосип – Йосип, Осіп.

Історично у східнослов'янських мовах був звуку ф, що відбивається у вже згаданої формі «Опанас», соціальній та нині застарілому варіанті імені Пилип - Пилип. У народній мові буква «ф» зазвичай замінювалася на «п» (Філіпп - Пилип), тоді як «фіта» - найчастіше на «т» (Фекла - Текля, Феодосій - Тодось, Фадей - Тадей).

Чимало імен утворювалося за допомогою зменшувальних суфіксів: Лев – Левко, Варвара – Варка. При цьому їх вважали повноправними іменами, які використовувалися не лише у побуті, а й у офіційних документах.

Сучасні українські чоловічі імена та жіночі складаються з кількох видів: імена з православного календаря, а також їхні народні та світські форми; слов'янські імена (Володимир, Владислав, Мирослав, Всеволод, Ярослав); імена католицького календаря (Казимир, Тереза, Ванда); запозичення з інших мов (Альберт, Жанна, Роберт, Каріна).

Тенденції сучасності

Найпопулярнішими жіночими та чоловічими іменами в Україні були зафіксовані: Данило, Максим, Микита, Владислав, Артем, Назар, Дарина, Софія, Ангеліна, Діана.
В Україні протягом останніх кількох років при реєстрації дітей залишаються популярними близько 30 імен, найпоширенішими серед яких є імена Олександр та Анастасія.

В даний час, однак, є широкі верстви людей зі змішаною українсько-російською ідентифікацією, які можуть віддавати перевагу тому чи іншому варіанту імені, який не завжди збігається з формою, декларованою національністю та мовою складання документа. Тому зараз у паспортах пишуть і Ганна, і Ганна; та Олена, та Альона; та Наталя, та Наталія, залежно від бажання носія.

Слід також зазначити, що багато типово українських форм православних імен, починаючи з 1930-х років, на радянській Україні поступово витіснялися їх російськими або квазі-російськими аналогами, і зберігалися лише в західних областях. Наприклад, на східній Україні замість традиційного українського Тодося, Тодосій нині вживається русифікована форма Феодосій.

Імена, мало поширені серед простих людей до початку ХХ століття, наприклад Віктор, мають ідентичні форми в російській та українській мовах.

Найчастіше українці обирають серед чоловічих імен:

Олександр, Данило, Максим, Владислав, Микита, Артем, Іван, Кирило, Єгор, Ілля, Андрій, Олексій, Богдан, Денис, Дмитро, Ярослав.

Серед жіночих імен найпоширеніші:

Анастасія, Аліна, Дар'я, Катерина, Марія, Наталія, Софія, Юлія, Вікторія, Єлизавета, Ганна, Вероніка, Уляна, Олександра, Яна, Христина.

Втім, не знижуються симпатії українців і до дивних чи незвичайних для України імен. Так, останнім часом були зареєстровані хлопчики на ім'я Лоаммій, Ленмар, Юстік, Арарат, Августин, Зелай, Пієтро, Раміс та дівчатка на ім'я - Еліта, Навіста, Піата, Елорія, Карабіна, Юрдана.

Постійним залишається показник українців, які у свідомому віці виявили бажання змінити власне ім'я.

Український іменослов близький до російського та білоруського, оскільки основними джерелами імен у всіх трьох народів були православні святці та, меншою мірою, традиційне коло язичницьких слов'янських імен.

Як відомо, у східнослов'янських народів язичницькі імена тривалий час функціонували паралельно із церковними. Отримуючи при хрещенні церковне ім'я, людина у побуті використала традиційне слов'янське, дане йому батьками. Серед українців цей звичай протримався дуже довго: так, гетьман Богдан Хмельницький мав подвійне ім'я – Богдан-Зіновій (церковне ім'я Зіновій було надано при хрещенні, а слов'янське Богдан виступало в ролі основного імені).

Втім, імена з церковного календаря поступово увійшли до українського побуту і перестали сприйматися як запозичені. При цьому під впливом народної мови вони зазнали сильних фонетичних змін, і в результаті паралельно з канонічними церковними іменами виникли їх світські та народні варіанти: Олена – Олена, Еміліан – Омелян, Глікерія – Лікеря, Лукера, Агрипіна – Горпіна (той самий процес відбувався і у російській мові: Ср Олена - Алена, Еміліан - Омелян, Глікерія - Лукерья, Агріпіна - Аграфена).

Як і давньоруська мова, українська не допускає початкового а, тому запозичені імена Олександр, Олексій, Аверкий перетворилися на Олександр, Олексій, Оверкій. Спочатку невластивий українській мові звук ф у народній мові перетворювався на п або хв: Феодор – Хведір, Хведь; Афанасій – Панас, Опанас; Євстафій – Остап; Йосип - Йосип, Йосип (хоча паралельно в українській мові досі використовуються форми Афанасій, Євстафій та Йосип). У західних діалектах звук ф, що позначався на листі «фітою», переходив у т: Феодор - Тодор; Афанасій – Атанас.

Багато народних форм утворювалися за допомогою зменшувальних суфіксів:Григорій – Грицько, Пелагія – Палажка, Лев – Левко, Варвара – Варка. Тим не менш, незважаючи на свою зовнішню «зменшуваність», вони сприймалися як повноправні імена. Так, сини Богдана Хмельницького були відомі серед сучасників під іменами Юрко (Юрась) та Тиміш, хоча їхніми хрестильними іменами були Юрій (Георгій, російський. Георгій) та Тимофій (російськ. Тимофій).

Сучасні українські імена можна поділити на кілька категорій:

1) Найбільший пласт - вже згадувані імена з православного календаря та його народні і світські форми. Деякі імена переважно поширені у народній формі: Михайло, Іван, Олена, Тетяна, Оксана, Дмитро (церковне Михаїл, Іоан, Єлена, Татіана, Ксенія, Димитрій). Інші більш уживані у церковній (канонічній) – Євгенія, Ірина, Анастасія, хоча у цих імен існують і народні варіанти: Ївга/Югіна, Ярина/Оріна, Настасія/Настка. Дуже популярні як паспортні імена Олеся та Леся, спочатку - зменшувальні форми імен Олександра та Лариса (чоловічий варіант Олесь/Лесь зустрічається рідше).

2) Слов'янські імена: Владислав, Володимир (російський Володимир), Мирослав, Ярослав, Святослав, Всеволод, Станіслав. Зауважимо, що в Україні слов'янські імена зустрічаються частіше, ніж у Росії; також найчастіше вживаються жіночі форми: Ярослава, Мирослава, Станіслава, Владислава.

3) Імена з католицького календаря, що поширилися завдяки контактам з католицькою Польщею та зустрічаються переважно у західних областях України: Тереза, Ванда, Вітольд, Казимир.

4) Імена, запозичені з інших мов порівняно недавно: Аліна, Аліса, Жанна, Діана, Альберт, Роберт, Сніжана, Каріна.

УКРАЇНСЬКІ ЧОЛОВІЧІ ІМЕНА (ЧОЛОВІЧІ ІМЕНА)

1. Тут ви знайдете майже 400 сучасних українських чоловічих імен

(у таблиці наведено російські паспортні імена та їх прямі українські аналоги, а також імена для хрещення відповідно до святців Української православної церкви Київського патріархату, скорочено – УПЦ КП).

2. Тут ви також знайдете відомості про популярність імен новонароджених в Україні у 2018-2019 рр.(напроти кожного імені наведено позначку: Top 15, Top 30, Top 100 або "дуже рідкісне ім'я").

3. Матеріали цього розділу ґрунтуються на офіційних даних із трьох профільнихустанов України:Інститут мовознавства імені О.О. Потебні Національної Академії наук України; Департамент державної реєстрації (Укрдержреєстр) при Міністерстві юстиції (а також територіальні відділи РАГС/ДРАЦС); Видавничий відділ УПЦ Київського патріархату // Інститут мовознавства імені Олександра Опанасовича Потебні НАН України; Департамент державної реєстрації (Укрдержреєстр) - докладний список книг, статей, документів та посилань знаходиться наприкінці розділу.

На цій сторінці наведено близько 400 українських чоловічих імен, найбільш відомих нам з життя, художньої літератури та історії. Список великий, але далеко не всі імена з нього можна зустріти у новонароджених.За даними обласних органів РАГС/ДРАЦС України в активному використанні перебуває лише 100-120 чоловічих імен.

Найпопулярніші в наші дні імена розділені на три групи: Top 15 (до цієї групи входить 15 найпопулярніших імен серед новонароджених хлопчиків по всій Україні), Top 30 (імена, що знаходяться на 16-30 місцях рейтингу популярності, тобто імена, що "входять" в першу тридцятку рейтингу популярності) та Top 100 (що займають 31-100 місця, тобто, імена, що входять до першої сотні популярних імен серед хлопчиків України).

Інші 300 імен віднесені до рідкісних або дуже рідкісних. "Рідкісні імена" - це досить живі імена, які хоч і не дуже часто, але регулярно реєструються у відділах РАГС/ДРАЦС України. А "дуже рідкісні" імена- це імена, що вийшли з активного використання (якщо за період з 2014 по 2016 рік відділами РАГС/ДРАЦС по всій Україні не було зареєстровано жодного новонародженого з таким ім'ям, то його вважатимемо "дуже рідкісним").

[імена від А до І], [імена від К до Я]

Російське ім'я – українське ім'я? Паспортна проблема

За часів СРСР імена жителів союзних республік записувалися у паспортах двома мовами – російською та національною мовою республіки. При цьому (у разі України та Білорусії) ім'я та по батькові не транскрибувалися, як це прийнято у всьому цивілізованому світі, а замінювалися відповідними аналогами: Петро Миколайович – Петро Миколайович, Надія Володимирівна – Надія Володимирівна. Національність людини не мала впливу: українець Петро в російськомовних документах все одно фігурував як Петро, ​​а російська Надія в україномовних - як Надія.

У сучасному українському законодавстві ця практика теоретично скасована: згідно з Конституцією, громадянин має право на транскрибований запис імені та прізвища відповідно до своїх національних традицій. Однак насправді, щоб досягти бажаного написання імені, людям доводиться долати безліч бюрократичних перешкод. Те саме відбувається із записом імені у свідоцтві про народження. Довгий час батьки, які бажають назвати доньку Ганною, наштовхувалися на завзятий опір працівників РАГСу, які стверджували, що в українській мові такого імені немає, а є Ганна (що є кричущою безграмотністю: варіант Ганна існує в українській мові вже багато століть). Останнім часом опір ляг - не в останню чергу тому, що юридично підковані батьки почали заперечувати ці дії у вищих інстанціях.

Як вимовляти українські імена

Український алфавіт дуже близький до російської, проте між ними існує кілька відмінностей:

ечитається як російська е;
є - як російська е:
і - як російська і;
і- як середнє між російською ыі і;
ї - як " йі"
йо- як російська епісля згодних: Стас йо- Стас е(Але не Стасьє).
йо- як російська ена початку слова або після твердих приголосних.

На відміну від російської е, на яке завжди падає наголос, українська йо/йоможе бути ненаголошеним.

Літера " гпозначає дзвінкий гортанний або задньомовний фрикативний звук (як у російській літературній вимові слова Бо г)

Букв ы,ъ,е,ев українському алфавіті немає. Водночас роздільного твердого знака використовується апостроф ( ’ ).

Ненаголошені голосні в українській мові вимовляються так само чітко, як і під наголосом (на відміну від російської мови, де ненаголошене зазвичай перетворюється на а, а е - на і: до арова, т іл іфон).

Проу закритому складі в українській мові часто перетворюється на і , звідси виникають парні варіанти імен: Антоні Антін, Тихіні Тіхін. Але схиляються обидва варіанти однаково: Антона,Антону,Антоном,Тихона,Тихону, Тихоном.

Українські чоловічі імена, що закінчуються на - про, схиляються по другому відмінюванню: Данило-Данило, Данило, Данило, Петро-Петра,Петру, Петром.

За часів наших предків імена, якими наділяли немовлят, мали особливі значення. Зараз таємні значення мало кому цікаві. Даний матеріал розповість про українські імена, їхню історію.

Історичний екскурс

Українці брали більшою мірою частину прислівників із православних святців і меншою – традиційні імена слов'ян.

Східні слов'яни тривалий час використовували древні іменування предків-язичників поряд із церковними. Так і повелося: людина при хрещенні в християнській церкві отримувала церковне ім'я, а при народженні його називали звичайним. Таким чином, дитину все життя охороняли два божества: язичницький бог та християнський святий. Церковні прислівники, за свідченнями численних писемних джерел, ховалися від усіх сторонніх людей. Так людина захищалася від наговорів, псування та пристріту. Подвійні імена й у наші дні нерідкі.

З часом церковнослов'янські іменування міцно увійшли до побуту українців і стали сприйматися ними позитивно. У зв'язку зі специфікою мови та особливостями вимови вони трохи видозмінилися. Наприклад, українські імена ніколи не починалися на літеру а: Олександр (Олександр), Оверкій (Аверкій). Подібні зміни сталися з літерою ф: Хведь (Феодор), Панас (Афанасій). Однак наречення з цією літерою наприкінці існують і сьогодні: Євстафій, Йосип. Зменшувально-пестливі форми стали повноцінними замінами: Левко (колишній Лев), Палажка (раніше Пелагея), Варка (колишня Варвара), Грицько (раніше Григорій), Юрко (раніше Юрась), Тимиш (Тимофій).

Що популярне в наші дні?

Існує така класифікація українських імен:

• Наречення, які прийшли зі старого православного календаря (Лариса, Олександра, Олена), досить поширені, ними досі називають діток;
• Чоловічі українські імена, коріння яких тягнеться від старослов'янської мови та її численних прислівників: Святослав, Владислав, Ярослав, Ярополк, Яромир, Всеволод;
• Польські з католицьким походженням: Любомир, Тереза, Ванда;
• Жіночі українські імена, що прийшли з інших країн, що підкоряються модним віянням Каріна, Жанна, Джозетта.

Більшість українських сучасних прислівників має романо-німецьке походження. Характеризує їхній древній символізм (у всіх без винятку є значення і зміст), двоскладність: Мирослав, Братолюба.

Як найчастіше називали дітей в Україні цього року?

Статистика повідомляє, що минулого року найпопулярнішими назвами дівчинки та хлопчика в Україні стали Олександр (Саша) та Анастасія (Настя). Вони красиві і мають чудові позитивні характеристики, чию достовірність доводять щасливі долі тисяч Настя та Саш, які вже прожили свої життя на землі. Олександр завжди вважався переможцем, а Анастасія означає «відроджену». Іменуючи дітей таким чином, люди сподіваються на світле майбутнє, хороше та спокійне життя.

У топі популярних останнім півріччям жіночих іменувань також опинилися Ганна (Анюта, Аня), Олена (Оленка), Валентина (Валя), Поліна (Поля), Наталія (Наташа), Єлизавета (Ліза). Давні прислівники тепер мають менший попит, люди частіше віддають данину моді.

Хлопчиків називали найчастіше так: Максим (Макс), Дмитро (Діма), Філіп, Єгор (Єгорка), Микита. Багато з цих прислівників мають слов'янське коріння і активно використовуються в Росії та Близькому Зарубіжжі.

Найрідкісніші прислівники

Як же найрідше називали хлопчиків? Це були Зелай, Августин, Лоаммій. Ці назви незвичайні, їх важко вимовити та поєднувати з прізвищем та по-батькові звичайного українця. У названих так дітей можуть бути проблеми з однолітками у школі та у дворі.

Дівчатка отримали такі рідкісні прислівники: Карабіна, Індіра, Еля, Аладіна. Їх використовують рідко через труднощі вимови та неблагозвучності разом із найчастіше звичайними прізвищами українців.

Список красивих українських імен

Наречення малюка має бути щасливим і радісним, давати надію на краще та зігрівати своїм звучанням. Так назвати дитину можуть лише люблячі батьки, які бажають їй щастя.

Українські імена за своїм походженням мало чим відрізняються від росіян. Як держава Україна існує зовсім недавно, а джерела імен залишилися тими самими, що й раніше. Вони сягають епохи домонгольської Русі, та його відмінності від росіян полягають головним чином вимові і ступеня поширеності. Це пов'язано з тим, що основою української культури стали сільські традиції, а мова по суті є фонетичним записом місцевих діалектів.

Незважаючи на те, що українські імена здебільшого відповідають російським, вони мають низку особливостей, пов'язаних з розвитком мови та довгим знаходженням різних частин України під владою інших держав. Ці відмінності можна позначити так:

• переважання народних форм над церковними;
• ширше використання слов'янських імен;
• вплив сусідніх народів як у вимову імені, і з його зменшувальну форму.

Хрестильні або календарні імена

Вони прийшли на Русь із Візантії, і за своїм походженням були грецькими, єврейськими та латинськими. Слов'янам було важко до них звикати - далися взнаки відмінності в фонетиці. Наприклад, на Русі був звуків [ф] і [θ], У вимові домінувало оканье, а довгі слова були не в пошані.

На території Росії звук [ф] з'явився після оглушення кінцевих приголосних, а Україні такого не сталося.

До XVI століття почала зникати Ѣ, причому, у Росії її замінив [е], але в Україні - [i].

Коли Україна була частиною Російської імперії, календарне ім'я записували у своїй повній формі, але якщо російська хоча б у місті сприймала це як щось зрозуміле, жителеві України було важко з цим звикнутися, і після того як в СРСР була кодифікована українська мова, вимова імен було зафіксовано фонетично.

Наприклад, серед українських чоловічих імен список рясніє іменами, що починаються на О: Олексій по-українськи Олексій та Олекса, Олександр – Олександр та Олесь, Євстафій – Остап, Опанас – Опанас та Панас. Андрій по-українськи - Ондрій, хоча зараз частіше зустрічається все ж таки Андрій.

Фіта фіта замінялися на [п], [т] і [в]: це можна побачити за іменами Євстафій і Афанасій. Серед жіночих можна відзначити:

• Текла - Векля та Текля;
• Феодора - Пiдорка;
• Єфросинія мала зменшувальні Проня та Прися.

В останні десятиліття в Україні виникла паспортна проблема, пов'язана з іменами. Частково це стало наслідком правил, введених для заповнення закордонних паспортів. Вони записують ім'я стандартної транслітерації, через що національний варіант, записаний у цивільний паспорт, може зіграти з володарем імені злий жарт.

У СРСР ім'я в національних республіках не транскрибувалося, коли справа стосувалася української та білоруської мов. Тобто Надія Володимирівна в російському варіанті ставала Надією Володимирівною. І всім це здавалося нормальним. Тепер власники саме календарних імен зіткнулися з тим, що це імена, виявляється, різні.

Наскільки це добре – невідомо. Власники таких імен, якщо вони не змінилися до невпізнання, вважають, що ім'я одне, яке написання - справа третя. Тобто Катерина буде не проти, якщо в Україні її запишуть як Катерину, а закордонний паспорт як Catherine. Але чиновники так не вважають.

Диктату української форми відчувають і ті, хто хоче наполягти на національному варіанті, якщо він не є українським.

Давньоруська спадщина в іменах

Як уже сказано раніше, використання дохристиянських імен в Україні поширене більше, ніж у Росії. Цікавим є той факт, що такі імена можуть мати як чоловічі, так і жіночі форми, нерозповсюджені в Росії. Почасти це обумовлено польським впливом, а іншою причиною було тривале перебування українців поза правовим полем Російської імперії, де з деяких пір некалендарні імена давати не дозволялося. Вони, звичайно, були в побуті, але документи не записувалися. В Україні склалася інша ситуація.

Серед таких імен можна згадати чоловічі Володимир, Владислав, Ярослав, Станіслав, Мирослав, Богдан, причому останні чотири мають жіночі форми. Ім'я Мирослава поширене більше серед жінок.

Старий та новий іншомовний вплив

Воно спостерігалося у прикордонних районах та у місцях, де проживало змішане населення. Насамперед це стосується західних областей, які входили впродовж історії до складу різних держав. Серед таких впливів можна виділити:

• словацьке;
• угорське;
• молдавське та румунське;
• німецьке;
• польське.

Найчастіше це позначалося на зменшувальні варіанти імен, але фіксуються і повні варіанти. До таких імен можна віднести чоловічі Тибор, Пішта, Даць, Вілі, Руді, жіночі Броніслава, Жужа (угорський варіант Сусани), Ляна, Ауріка. Типово чеськими та словацькими є імена Божена, Мілош, Радомир, Драга.

Новий час теж зробив свій внесок, і серед українців, як і росіян, з'явилися Роберти, Артури, Жанни, Альберти та Арнольди.

Ім'я українською та його варіанти

Найнаочніше порівняти українські та російські імена можна у таблиці.

Звичайно, ці варіанти є перебільшеними. Імена можуть записуватися як у російській, так і в українській транслітерації, а зменшувальні форми можуть відрізнятися значно. Як у російській, так і в українській мові існує два написання імені Наталія: Наталя та Наталія. Ім'я Юрій давно вже стало самостійним і не прив'язується до Георгія. Те саме можна сказати про ім'я Євгена та його похідних.

Поширення та дані РАГС

Сьогодні складно судити про те, які імена в Україні є найпоширенішими. Статистики знайти не вдалося. Останнім часом РАГСи почали підводити її лише за іменами, які дають новонародженим. І якщо подивитися на них уважно, можна помітити тенденцію писати імена у вигляді, наближеному до календарного.

Українці, як і росіяни, мало надають значення тому, як ім'я перекладається з оригіналу.. Головним критерієм вибору є мода і те, чи підходить ім'я до прізвища та по батькові. Стать дитини теж має значення. Не особливо помітними є українські імена для хлопчиків, рідкісні та гарні дістаються дівчаткам. Втім, коли в одній групі дитсадка п'ять Анастасій, це починає дратувати.

На 2015 рік за іменами дівчаток є такі дані:

За чоловічими іменами зведення ще цікавіше. Серед імен хлопчиків українських сучасних гарних (якщо дивитися, що під словом «красивий» розуміють росіяни та українці, говорячи про ім'я) практично немає:

Як видно, бажання зробити ім'я універсальним переважає прагнення національної орфографії.

Правила читання українських імен

Український алфавіт трохи відрізняється від російської, але відмінності мають важливе значення при читанні. Якщо уважно подивитися на список популярних імен, можна помітити, що у різних варіантах імен спостерігається вживання різних букв. Це з особливостями читання. У принципі, запам'ятати деякі правила буде нескладно:

• е читається як [е];
• Є - [йе];
• та - [и];
• i - [і];
• ї - [йі].

Знаючи це, можна правильно записати своє ім'я, щоб його прочитали правильно.

Наприклад, [Н'ік'іта] буде писатися як Нікіта, а не Микита - при такій транслітерації його прочитають, як [никита].

Хоч би як писалося ім'я, важливо пам'ятати: головне - щоб людина була гарною, а ім'я і поміняти можна.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!